Метою статті є вивчення заходів по відродженню заповідника «Ольвія» по закінченню Другої світової війни та досвіду його відбудови з точки зору викликів сьогодення.
Наукова новизна полягає у залученні до наукового обігу матеріалів Наукового архіву Інституту археології НАН України, які свідчать про зусилля, спрямовані на відновлення роботи археологічного заповідника «Ольвія» як музею та наукової установи у 1945-1946 рр.
Висновки. За результатами вивчення наукових і господарчих звітів Ольвійської експедиції та археологічного заповідника «Ольвія» 1945-1946 рр., польових щоденників, фото- й інших документів, послідовно розглянуто кроки, що були спрямовані на моніторинг стану археологічних об’єктів у заповіднику та фіксацію заподіяних у роки війни руйнувань. З’ясовано, що відбудова заповідника здійснювалася відповідно до декількох паралельних напрямів: поновленні археологічних досліджень; організації нової інфраструктури заповідника й умов для повноцінної наукової роботи; створенню музею та фондосховища; організації студентської практики; побудові відносин із місцевою сільською, районною й обласною виконавчими владами; висвітленні проблем і досягнень заповідника у пресі.
Всі ці заходи та методи їх втілення, контроль за виконанням, аналіз помилок і здобутки становлять не лише історіографічний, а й практичний інтерес. Сьогодні НІАЗ «Ольвія» НАН України знову переживає важкі випробування пов’язані із російською військовою агресією та війною. У цьому розрізі історичний досвід заповідника у відновленні свого потенціалу після руйнівної війни 20 ст. може знову стати у нагоді. Тож плани Л. Славіна, зафіксовані у звіті далекого 1946 р., як ніколи залишаються актуальними. Ми віримо у нове відродження заповідника «Ольвія» та перетворення його на сучасний науково-музейний центр і поновлення польових досліджень Ольвійської експедиції.
Фінансування. Дослідження здійснено у рамках науково-дослідної роботи Відділу археології Нижнього Побужжя Національного історико-археологічного заповідника «Ольвія» НАН України «Античне місто та його хора у Північно-Західному Причорномор’ї» (державний реєстраційний № 0124U003377).
This oral history interview provides Yakir Aharonov's perspective on the theoretical discovery of the Aharonov-Bohm effect in 1959, during his PhD studies in Bristol with David Bohm, the reception of the effect, the efforts to test it empirically (up to Tonomura's experiment), and some of the debates regarding the existence of the effect and its interpretation. The interview also discusses related later developments until the 1980s, including modular momentum and Berry's phase. It includes recollections from meetings with Werner Heisenberg, Richard Feynman, and Chen-Ning Yang, also mentioning John Bell, Robert Chambers, Werner Ehrenberg, Sir Charles Frank, Wendell Furry, Gunnar Källén, Maurice Pryce, Nathan Rosen, John Wheeler, and Eugene Wigner.
This workshop explores innovative human-AI collaboration methodologies in HCI visual storytelling education through our established "gap-and-fill" approach. Drawing on Eastern aesthetic philosophies of intentional emptiness, including Chinese negative-space traditions, Japanese "ma" concepts, and contemporary design minimalism, we demonstrate how educators can teach students to maintain creative agency while strategically leveraging AI assistance. During this workshop, participants will experience a structured three-phase methodology: creating a human-led narrative foundation, identifying strategic gaps, and collaborating on AI enhancements. The workshop combines theoretical foundations with intensive hands-on practice, enabling participants to create compelling HCI visual narratives that demonstrate effective human-AI partnership. Through sequential art techniques, storyboarding exercises, and guided AI integration, attendees learn to communicate complex interactive concepts, accessibility solutions, and user experience flows while preserving narrative coherence and creative vision. Building on our successful workshops at ACM C&C 2025, this session specifically addresses the needs of the Chinese HCI community for culturally informed and pedagogically sound approaches to AI integration in creative education.
In social learning environments, agents acquire information from both private signals and the observed actions of predecessors, referred to as history. We define the value of history as the gain in expected payoff from accessing both the private signal and history, compared to relying on the signal alone. We first characterize the information structures that maximize this value, showing that it is highest under a mixture of full information and no information. We then apply these insights to a model of markets for history, where a monopolistic data seller collects and sells access to history. In equilibrium, the seller's dynamic pricing becomes the value of history for each agent. This gives the seller incentives to increase the value of history by designing the information structure. The seller optimal information discloses less information than the socially optimal level.
The history of the Arcetri Institute of Physics at the University of Florence is analyzed from the beginning of the 20th century to the 1960s. Thanks to the arrival of Garbasso in 1913, not only did the Institute gain new premises on Arcetri hill, but also hosted brilliant young physicists such as Rita Brunetti, Enrico Fermi, Franco Rasetti in the '20s and Enrico Persico, Bruno Rossi, Gilberto Bernardini, Daria Bocciarelli, Lorenzo Emo Capodilista, Giuseppe Occhialini and Giulio Racah in the '30s, engaged in the emerging fields of Quantum Mechanics and Cosmic Rays. This internationally renowned Arcetri School dissolved in the late 1930s mainly for the transfer of its protagonists to chairs in other Italian or foreign universities. After the war, the legacy was taken up by some students of this school who formed research groups in the fields of nuclear physics and elementary particle physics. As far as theoretical physics is concerned, after the Fermi and Persico periods, these studies enjoyed a new expansion in the sixties thanks to the arrival of Raoul Gatto who created in Arcetri the first Italian school of theoretical physics.
The article discusses the mid-nineteenth-century introduction of gas production technology by the Deutsche Continental-Gas-Gesellschaft to the emerging cities in the area of the former Polish Lithuanian Commonwealth, namely Warsaw, Lviv, and Kraków. During the 1870s and 1880s, the local governments of Kraków and Lviv, dominated by Polish influences, sought to portray themselves as agents of modernization. Consequently, the arrival of a German investor implementing unfamiliar gas production technology was unwelcome. This resulted in the takeover (in Lviv) or buyout (in Kraków) of the gasworks in operation. In contrast, Warsaw, under the administration of Russia, reached an agreement with the concessionaire. Modernization of the gas industry in these cities commenced in the late nineteenth century, with management falling under both municipal (Kraków and Lviv) and private (Warsaw) entities. This allowed for the expansion of the gasworks and a subsequent increase in gas consumption, as facilitated by the reduction in the product’s price. However, Kraków and Lviv managed to present themselves as the architects of this favorable situation. Meanwhile, the authorities in Warsaw permitted the Dessau company to operate within the city, which engendered discontent among the Polish intelligentsia in the early twentieth century. In Germany and the Habsburg monarchy, it was customary for cities to municipalize their gasworks, with the profits channeled back into city budgets. This aspect of urban modernity, as it was perceived at the time, was absent in Warsaw.
Članak daje kritički osvrt na knjigu Dejana Đokića „A Concise History of Serbia“, objavljenoj u Velikoj Britaniji i Sjedinjenim Američkim Državama 2023. godine. Analizirajući Đokićevu knjigu, ovaj rad ukazuje na njene propuste, kako u metodološkom tako i u faktografskom smislu. Članak aktuelizuje pitanje na koji način savremeni Zapad sagledava istoriju Srbije.
This work successfully generates an uncertainty-aware surrogate model of the EuroPED plasma pedestal model using the Bayesian neural network with noise contrastive prior (BNN-NCP) technique. This model is trained using data from the JET-ILW pedestal database and subsequent model evaluations, conforming to EuroPED-NN. The BNN-NCP technique has been proven to be a suitable method for generating uncertainty-aware surrogate models. It matches the output results of a regular neural network while providing confidence estimates for predictions as uncertainties. Additionally, it highlights out-of-distribution (OOD) regions using surrogate model uncertainties. This provides critical insights into model robustness and reliability. EuroPED-NN has been physically validated, first, analyzing electron density $n_e\!\left(ψ_{\text{pol}}=0.94\right)$ with respect to increasing plasma current, $I_p$, and second, validating the $Δ-β_{p,ped}$ relation associated with the EuroPED model. This affirms the robustness of the underlying physics learned by the surrogate model. On top of that, the method was used to develop a EuroPED-like model fed with experimental data, i.e. an uncertainty aware experimental model, which is functional in JET database. Both models have been also tested in $\sim 50$ AUG shots.
The European Union (EU) aims to reach carbon neutrality by 2050. This requires capturing CO2, eventually transporting it to different regions, and either converting it into valuable products or sequestering it underground. Although the target is set for the entire EU, in practice, most of the governance and strategy to attain it remains in the individual member states. Previous literature modelling how Europe can achieve carbon neutrality has either considered only a global CO2 limit or used coarse spatial and temporal representation without proper network modelling. Here, we use a highly-resolved open model of the European sector-coupled energy system, PyPSA-Eur, to explore the impacts of imposing net-zero emissions globally for the entire EU versus imposing carbon neutrality for each country. Forcing net-zero emissions in every country increases system cost by 1.4%, demands varied CO2 prices, and triggers higher investment in direct air capture and renewable capacities. Furthermore, in both scenarios, a significant portion of the captured CO2 is transported across Europe, either directly via CO2 pipelines or indirectly via solid biomass or synthetic methane gas, methanol, and oil. Our research enables quantifying the impact of following a collaborative or self-sufficient carbon management strategy to attain carbon neutrality.
This text is related to the theme of the usage of historical narratives about WWII in the current Russian War against Ukraine. It is a brief analysis of the instrumentalisation of Holocaust history in Russian propaganda, as well as the role of historians as enablers in these processes. The essay also focuses on the issue of decolonization of historical narratives in Western academia and Ukrainian discourses of WWII in the context of the Russian–Ukrainian War. The final issue discussed in this text concerns how Russian aggression in Ukraine has affected academic studies and research on the history of the Holocaust in Ukraine and EU countries.
Продовжуємо досліджувати структуру поселень слов’ян VІІ ст. до н. е. – V ст. н. е. Попередні праці стосувалися історичних племен неврів, скіфів-орачів, скіфів-землеробів і венедів (Українознавство. 2022. № 2–4; 2023. № 1). Запропонований метод родоплемінної географії, що включає картографування гнізд поселень названих слов’янських племен на сучасних картах України, Білорусі та рф, фіксує майже повний збіг цих різночасових карт. Він сприяє виявленню характерних рис соціального, культурного та економічного життя слов’янських племен у ланцюгу епох за допомогою різних галузей сучасної науки, а також дає можливість відійти від етнічно не визначених «носіїв археологічних культур», які є пережитком радянської археології та ускладнюють вивчення давньої історії народів, що населяли територію Східної Європи від часів Геродота та давніших епох. Разом з тим у світі постійно зростає інтерес до історії українського народу, яка криється в археологічних пам’ятках та їх інтерпретаціях імперськими і колоніальними науковцями.
У Середньому Подніпров’ї пам’ятки слов’янських племен зарубинецької археологічної культури виявив В. Хвойка у 1898 р. Вже в перших століттях нашої ери історичні венеди являли собою самостійну етнічну групу, яка існувала на території Європи поряд з такими племінними утвореннями, як германці, фракійці, сармати, балти, угро-фіни. Про венедів писали римські автори I–II ст. Пліній Старший, Тацит і Птолемей. Візантійський автор VI ст. Йордан окреслював територію розселення багатолюдного племені венедів між Віслою, Східними Карпатами і Подніпров’ям. На основі досліджень археологів на картах Дніпровського Лівобережжя раніше нами локалізовано 21 плем’я скіфів-землеробів, 20 племен венедів зарубинецької культури. Матеріали цієї статті виявляють 55 племен венедів пізньозарубинецької культури (Рис. 1). Потрібно відзначити, що і скіфи-землероби, і наступні покоління венедів протягом 12-ти століть проживали на тих самих землях у басейнах рік Десна, Сейм, Псел, Сіверський Донець. Там же в VI–VII ст. проживали їхні нащадки – анти пеньківської культури, а в VIIІ–ХІІІ ст. – літописні сіверяни-українці. Виявлено, що до нашого часу на Північній Чернігівщині та Курщині мешкають нащадки сіверян – горюни, які зберігають сіверянський діалект.
This review examines complexity science in Heliophysics, describing it not as a discipline, but as a paradigm. In the context of Heliophysics, complexity science is the study of a star, interplanetary environment, magnetosphere, upper and terrestrial atmospheres, and planetary surface as interacting subsystems. Complexity science studies entities in a system (e.g., electrons in an atom, planets in a solar system, individuals in a society) and their interactions, and is the nature of what emerges from these interactions. It is a paradigm that employs systems approaches and is inherently multi- and cross-scale. Heliophysics processes span at least 15 orders of magnitude in space and another 15 in time, and its reaches go well beyond our own solar system and Earth's space environment to touch planetary, exoplanetary, and astrophysical domains. It is an uncommon domain within which to explore complexity science. This review article excavates the lived and living history of complexity science in Heliophysics. It identifies five dimensions of complexity science. It then proceeds in three epochal parts: 1) A pivotal year in the Complexity Heliophysics paradigm: 1996; 2) The transitional years that established foundations of the paradigm (1996-2010); and 3) The emergent literature largely beyond 2010. The history reveals a grand challenge that confronts most physical sciences to understand the research intersection between fundamental science (e.g., complexity science) and applied science (e.g., artificial intelligence and machine learning). A risk science framework is suggested as a way of formulating the challenges in a way that the two converge. The intention is to provide inspiration and guide future research. It will be instructive to Heliophysics researchers, but also to any reader interested in or hoping to advance the frontier of systems and complexity science.
Goran Durakovic, Pedro Crespo del Granado, Asgeir Tomasgard
Hydrogen will be a central cross-sectoral energy carrier in the decarbonization of the European energy system. This paper investigates how a large-scale deployment of green hydrogen production affects the investments in transmission and generation towards 2060, analyzes the North Sea area with the main offshore wind projects, and assesses the development of an offshore energy hub. Results indicate that the hydrogen deployment has a tremendous impact on the grid development in Europe and in the North Sea. Findings indicate that total power generation capacity increases around 50%. The offshore energy hub acts mainly as a power transmission asset, leads to a reduction in total generation capacity, and is central to unlock the offshore wind potential in the North Sea. The effect of hydrogen deployment on power prices is multifaceted. In regions where power prices have typically been lower than elsewhere in Europe, it is observed that hydrogen increases the power price considerably. However, as hydrogen flexibility relieves stress in high-demand periods for the grid, power prices decrease in average for some countries. This suggests that while the deployment of green hydrogen will lead to a significant increase in power demand, power prices will not necessarily experience a large increase.
Статтею охоплено, окреслено та проаналізовано період історії виявлення й вивчення українськими археологами трипільського поселення Красноставка від 20-х і до кінця 80-х рр. ХХ ст. Вказано причини надання йому статусу епонімного як явища із вперше виявленими ознаками, пізніше підтверджених знахідками в інших трипільських поселеннях. Визначено пріоритети окремих археологів щодо їхнього особистого внеску до вивчення виявлених знахідок. Підкреслено поступальність дослідницького процесу та приростання знань про епонімне трипільське поселення Красноставка. Вказано тяглість значення феномену «трипільська культура» у сучасних трипіллєзнавчих дослідженнях.
У статті висвітлено результати вивчення скляних намистин з Ягорлицького поселення та зразків піску довкола нього. У дослідженні використовувались методи природничих наук, а саме XRF, SEM-EDS та ICPMS. Хімічний склад намистин із золистого скла та піску свідчить про їх спорідненість за макроелементами та рідкісноземельними елементами. Отримані результати підтверджують гіпотезу А.С. Островерхова про місцеве виробництво скла.
The debatable aspects of the eastern policy of Kyivan Rus during the reign of Prince Sviatoslav (964-972) are studied in the paper. Particular attention is paid to the campaigns of Rus troops against the Khazar Khaganate. The quantity of Sviatoslav’s eastern campaigns, the complement of their participants, the influence of Byzantine diplomacy on their organization, evidence of sources on the geography of military operations, and a role played by the Dnipro-Buh estuary as a strategic point on the Rus’ waterway to the Caspian Sea are considered.
Analysis of written sources and the international context of the eastern policy of Prince Sviatoslav of Kyiv makes it possible to state that the military operations of Rus troops against Khazaria can be combined into two campaigns that are of 965 and 968-969. The route of those campaigns passed along the ancient waterway, which connected the Middle Dnipro region with the Caspian Sea. Waypoints of that route can be considered being the Dnipro trade route, the Black and Azov Seas, the Don and Volga rivers. An important place on this route was taken by the Dnipro-Buh estuary and its coast, in particular the island of St. Epheria (Berezan) and the Biloberezhzhia. It was there that Sviatoslav’s troops made a stop for rest and re-equipment of ships for seafaring. Probably, in 965, Sviatoslav’s allies were “a large group of Turks.” The latter could be recognized as a combined contingent of Oghuz and Pechenegs or detachments of one of those tribes. The campaign of 965 could enjoy the support of Byzantium, which during the 10th century considered Khazaria its competitor in the struggle for influence in the region.
Digital technologies, such as the Internet and Artificial Intelligence, are part of our daily lives, influencing broader aspects of our way of life, as well as the way we interact with the past. Having dramatically changed the ways in which knowledge is produced and consumed, the algorithmic age has also radically changed the relationship that the general public has with History. Fields of History such as Public and Oral History have particularly benefitted from the rise of digital culture. How does our digital culture affect the way we think, study, research and teach the past, as historical evidence spreads rapidly in the public sphere? How do digital technologies promote the study, writing and teaching of History? What should historians, students of history and pre-service history teachers be critically aware of, when swarmed with digitized or born-digital content, constantly growing on the Internet? And while these changes are now visible globally, how is the discipline of History situated within the digital transformation rapidly advancing in Greece? Finally, what are the consequences of these changes for History as a subject taught at Greek secondary schools? These are some of the issues raised in the text that follows, which is part of the course materials of the undergraduate course offered during winter semester 2020-2021 at the School University of Athens, School of Philosophy, Pedagogy, Psychology. Course Title: 'Pedagogics of History: Theory and Practice', Academic Institution: School of Philosophy-Pedagogy-Psychology, University of Athens.