Hasil untuk "Speculative philosophy"

Silvano Tagliagambe, Natalino Valentini, Lubomir Žak et al.

Il pensiero di P.A. Florenskij è peculiare espressione della filosofia e dell’identità culturale russa; nel contempo, esso è viva e autentica eredità di una tradizione culturale che dalla potente radice ionica si dispiega attraverso le vette e gli abissi della filosofia stricto sensu occidentale, fino alle crisi ultime del pensiero contemporaneo...

article Editorial

.

Oksana Stadnik, Olena Vanyushina, Nataliia Polovaia

 Метою статті виступає теоретичний аналіз проблематики медіаграмотності суспільства при споживанні інформації в умовах війни. Методологічну основу статті становлять загальнонаукові методи пізнання соціальних явищ і процесів. У ході дослідження використано такі методи: логіко-історичного, структурно-функціонального аналізу – для виявлення етапів еволюційного розвитку наукових підходів до трактування концепту «медіаграмотність» в соціологічний науці та сучасного його інтерпретування; аналізу та синтезу – для уточнення поняття «медіаосвіта»; узагальнення – для визначення тенденцій та завдань медіаграмотності у сучасного суспільства. В статті проаналізовано появу та розвиток основних інформаційних революцій в світі та їх причини. Охарактеризовано поняття «медіаграмотність» та «медіаосвіта» їх стан та значення у сучасному світі. Теоретичне значення результатів: можуть бути впровадженні при розробці навчальних курсів з медіаграмотності.

Manuel Barrantes

It has recently been argued that mathematics can play a genuinely explanatory role in science. Cases where this is supposed to be the case have been divided into those where the explanatory role is played by mathematical operations, and those where it is played by mathematical entities. In this article, I analyze some of these purported cases and argue that claims that mathematics can be genuinely explanatory are unfounded. Throughout my discussion, I emphasize the representational role of mathematics, as opposed to its supposed explanatory role: the role of mathematics, even in the cases that I discuss, is to represent physical facts and help draw inferences about those facts.

Roman Oleksandrovych Khalimon

У статті розглянуто феномен «інтерпретації» в контексті герменевтичного аналізу. Проаналізовано погляди дослідників герменевтики: Й. Хладного, Ф. Маєра, Й. Ернесті, Ф.Шлейєрмахера, Й.Дройзена, В.Дільтея, П.Рікера, А.Вайтгеда, М. Гайдеґґера, Г.‑Ґ.Ґадамера, В.Швирьова, С.Квіта та ін. на природу й сутність інтерпретації, її методи, структуру й значення в життєдіяльності людини.

Rubio Matias J.

En este trabajo sistematizamos los avances alcanzados en una investigación en curso que pretende abordar la trayectoria política e intelectual del economista argentino Horacio Ciafardini (1942-1984). Al tratarse de un trabajo en desarrollo y ante la ausencia de escritos que sistematicen esta información, en nuestra reconstrucción ponemos énfasis en los aspectos formales de su vida y no en el análisis de su producción intelectual.

Marcelo Fonseca de Oliveira Oliveira

Le propos de cet article est de comparer La Mettrie et Descartes à partir des thèses sur les rapports entre le corps et l’âme. Mais la comparaison n’a pas un but en soi. La conclusion peut servir de dispositif pour la compréhension surtout de la philosophie de La Mettrie. Ainsi, on propose d’analyser le dualisme cartésien dès une tension mise en place par le même. La comparaison entre les théories possède une double cible : a) de montrer un lien historique entre les théories de Descartes et de La Mettrie sur les rapports entre le corps et l’âme ; et b) d’éclaircir ou de faire mieux comprendre ces arguments. Dans le cadre de la première cible, plus spécifiquement, on avance la thèse sur deux œuvres moins commentées que Les Méditations et Le Discours de la Méthode auraient été reçues dans le dix-huitième siècle, par la philosophie de La Mettrie.

Marvin Peláez

The main purpose of this response is twofold, to: (1) acknowledge and elaborate on aspects of Welter’s review that highlight key points in Redpath’s book, and (2) make some precisions and amplifications so that both authors can be better appreciated for what they offer in their works to contemporary readers.

Juan Alberto Sucasas Peón

<p>La obra de René Girard ofrece una teoría antropológica cuyo tema central es la violencia como origen de la sociedad humana. Tres son sus elementos principales: una teoría mimética del deseo; el mecanismo del chivo expiatorio; la revelación cristiana. En la propuesta de Girard confluyen tres disciplinas: los estudios literarios, las ciencias humanas (en particular, etnología y psicoanálisis) y la teología cristiana.</p><p><strong>Palabras Clave:</strong> Girard, antropología, sacrificio, violencia, deseo mimético, chivo expiatorio, cristianismo.</p><p><strong>Abstract</strong>:</p><p>René Girard’s work offers an anthropological theory whose central theme is violence like origin of human society. Its main elements are three: a theory of mimetic desire; the mechanism of scapegoat; Christian revelation. In Girard’s proposal converges three disciplines: literary studies, human sciences (specially ethnology and psychoanalysis) and Christian theology.</p><p><strong>Keywords</strong><strong>:</strong> Girard, anthropology, sacrifice, violence, mimetic desire, scapegoat, Christianity.</p>

N. A. Ozeretskovsky, T. I. Nemirovskaya

Vaccination against Haemophilus influenzae type b infection is the principal method of its prophylaxis. This position is supported the results of extensive immunization which leading to significant morbidity decrease. The article discusses compositions of modern conjugated mono and associated vaccines, which has been licenced in Russia, USA, Great Britain, Canada and Australia, tactics and schedules of immunization. The special attention gives to immunocompromised person s vaccination, who possess the high sensibility to the infection.

J. Koenderink

Visual art and visual perception ‘Visual art’ has become a minor cul-de-sac orthogonal to THE ART of the museum directors and billionaire collectors. THE ART is conceptual, instead of visual. Among its cherished items are the tins of artist’s shit (Piero Manzoni, 1961, Merda d’Artista) “worth their weight in gold”. I perceive a metabletic (van den Berg, 1956) parallel to philosophy transforming itself into speculative logic games, and psychology going cognitive by freeing itself from phenomenology. Here I want to consider visual art in its relation to visual perception. Art is about awareness, analogous to the way poetry is about reflective thought.

David Roden

A. Pasipoularides

Petrella, Sara

Dharma Pātañjala

A. Bashirov, G. Bashirova

There are two major views to literature. The first and older one treats literature as something, invented by human for cultural needs. The traditional studies in literature employ this view evaluating cultural value of literature. The other and new one considers literature as a part of the cybernetic system nature-human-literature, where a human play a role of a transmitter, nature is its input and literature is output. Accordingly, it presents human as a medium, communicating fundamentals of nature in the form of literary texts. Although this view is already formed, its scientific implications are not yet investigated. In this paper we employ the second view and show that literature in the whole and diffusion behave similarly. We propose a method for creation of sample paths of the diffusion process, related to literary texts. The paper is addressed to those who are interested in mathematical modeling, philosophy of literature and communication. It has a speculative form with a minimum number of mathematical formulae.

Fábio Francisco Feltrin de Souza

Este artigo defende a hipótese de que toda experiência de vida é uma experiência de exílio. Com isso, pode-se supor que a construção de si é manejada sob o signo do nomadismo, da perda, do sofrimento que muitas vezes ganha as vestes do trauma. A escrita do exílio se dá em torno desse trauma, dessa separação, para construir uma trama ficcional. Assim, para discutir essa hipótese, serão analisadas as obras de Juan Bautista Alberdi, Esteban Echeverría, Mariquita Sánchez. Pertencentes à chamada “geração” romântica argentina de 1837, armaram um enredo para sua suas vidas e para a nação; viveram, cada um em sua singularidade na fronteira, no limiar; foram estrangeiros no mundo e fizeram do nomadismo e do desejo de fundar uma coletividade, suas vidas; transformaram o exílio em asilo. Nisso possível inferir que exista uma continuidade, uma imanência, entre exílio e nação.

S. Long