Hasil untuk "Law"

C. Thornhill

Mou Chen, S. Ge, B. Ren

Tami Toroyan

M. Weber

K. Hu, P. Ivanov, Z. Chen et al.

Detrended fluctuation analysis (DFA) is a scaling analysis method used to estimate long-range power-law correlation exponents in noisy signals. Many noisy signals in real systems display trends, so that the scaling results obtained from the DFA method become difficult to analyze. We systematically study the effects of three types of trends--linear, periodic, and power-law trends, and offer examples where these trends are likely to occur in real data. We compare the difference between the scaling results for artificially generated correlated noise and correlated noise with a trend, and study how trends lead to the appearance of crossovers in the scaling behavior. We find that crossovers result from the competition between the scaling of the noise and the "apparent" scaling of the trend. We study how the characteristics of these crossovers depend on (i) the slope of the linear trend; (ii) the amplitude and period of the periodic trend; (iii) the amplitude and power of the power-law trend, and (iv) the length as well as the correlation properties of the noise. Surprisingly, we find that the crossovers in the scaling of noisy signals with trends also follow scaling laws--i.e., long-range power-law dependence of the position of the crossover on the parameters of the trends. We show that the DFA result of noise with a trend can be exactly determined by the superposition of the separate results of the DFA on the noise and on the trend, assuming that the noise and the trend are not correlated. If this superposition rule is not followed, this is an indication that the noise and the superposed trend are not independent, so that removing the trend could lead to changes in the correlation properties of the noise. In addition, we show how to use DFA appropriately to minimize the effects of trends, how to recognize if a crossover indicates indeed a transition from one type to a different type of underlying correlation, or if the crossover is due to a trend without any transition in the dynamical properties of the noise.

Kenneth W. Abbott, R. Keohane, A. Moravcsik et al.

D. Price

W. Brace, D. Kohlstedt

P. Camanho, C. Dávila

W. Hamme

N. Ibragimov

A general theorem on conservation laws for arbitrary differential equations is proved. The theorem is valid also for any system of differential equations where the number of equations is equal to the number of dependent variables. The new theorem does not require existence of a Lagrangian and is based on a concept of an adjoint equation for non-linear equations suggested recently by the author. It is proved that the adjoint equation inherits all symmetries of the original equation. Accordingly, one can associate a conservation law with any group of Lie, Lie-Backlund or non-local symmetries and find conservation laws for differential equations without classical Lagrangians.

J. Sweeney

J. Fleming

I. Sinclair

David R. Law, Melanie Clarke

The integral-field unit (IFU) spectrometers on board the James Webb Space Telescope (JWST) undersample the nearly diffraction-limited point spread function provided by the telescope optics. This undersampling produces large oscillating spectral artifacts when the data is resampled into regularly-gridded data cubes, which poses a significant challenge for many scientific analyses. We describe here a generalized technique to use cubic basis spline models to interpolate the observed spectral traces onto a higher-resolution grid prior to data cube rectification, which largely eliminates these artifacts in addition to helping reduce biases in point source spectra from clusters of bad pixels. We demonstrate the utility of this adaptive resampling technique for a variety of JWST NIRSpec and MIRI MRS observations ranging from isolated point sources to embedded AGN, crowded stellar fields with diffuse emission, and protostars with rich molecular bands.

Ugur Korkut Pata, Mustafa Tevfik Kartal, Zahoor Ahmed et al.

Abstract This study analyzes the influence of green bonds on carbon neutrality. It examines the daily data of sectoral CO2 emissions of the top five CO2-emitting nations from January 2, 2019 to December 30, 2022 using wavelet transform coherence, quantile-on-quantile regression, Granger causality in quantiles, and quantile regression approaches. The results revealed that (i) green bonds are strongly related to sectoral CO2 emissions; (ii) green bonds reduce transport sector CO2 emissions in China, the US, and Japan while causing an upsurge in India and Russia; (iii) green bonds reduce industrial sector CO2 emissions only in the US; (iv) green bonds have a declining influence in energy sector CO2 emissions at lower quantiles in India, China, and the US, whereas the impact increases at higher quantiles; and (v) green bonds decrease residential sector CO2 emissions in the US, Russia, and Japan. The study revealed that green bonds help reduce CO2 emissions in the residential sector in various quantiles. Therefore, the US, Russia, and Japan should raise household awareness of green energy utilization by promoting them with green bonds. In addition, green bonds can effectively reduce transportation sector CO2 emissions in China and the US. Therefore, the policymakers of the two global powers should contribute to global CO2 reduction by promoting green transportation and clean energy transition in the transportation sector through green bonds. Thus, green bonds can play an effective role in the fight against global warming.

Akram Aqil Syahru, Nasrullah, Aven Ghina Salsabila et al.

Environmental degradation driven by negative externalities and fiscal inequality demands a reconfiguration of taxation grounded in the Polluter Pays Principle (PPP). This study aims to develop a normative–comparative framework for a green tax system that internalizes pollution costs while promoting fiscal justice. Using a normative legal research method, the analysis explores the theoretical and institutional foundations of green taxation, drawing from Indonesia’s environmental legislation, the Rio Declaration, and European Union guidelines, while examining fiscal equity and progressive redistribution. A comparative perspective highlights the implementation of PPP across jurisdictions: South Africa’s carbon tax, Portugal’s corporate and VAT-based green tax, and Indonesia’s emerging carbon pricing scheme. The study focuses on legal mechanisms of redistribution, including targeted cash transfers, tax credits, and tax-shift models, as well as the role of fiscal transparency and administrative oversight in mitigating regressive impacts. The findings indicate that a green tax framework rooted in PPP and supported by progressive redistribution and legal transparency enhances ecological accountability, social equity, and policy legitimacy. This paper contributes to environmental fiscal reform discourse by proposing a legally grounded and equitable model for sustainable green tax implementation.

A. V. Guglielmi, B. I. Klain

After the main shock of an earthquake the aftershocks are observed. According to Omori's law, the frequency of aftershocks decreases hyperbolically over time. We noticed that, strictly speaking, Omori's law paradoxically contradicts the law of energy conservation. The contradiction is that the excitation of each aftershock consumes a finite portion of the source's energy, so that the total energy released by the source tends to infinity over time. The paradox is formally theoretical, but its analysis has proved useful. Eliminating the contradiction between Omori's law and the fundamental law of conservation of energy allowed us to further understand the nature of the phenomenological theory of aftershocks. We used the concept of deactivation of a source after the formation of a main rupture in it. We have based the theory on the original aftershock evolution equation, which has the form of a first-order linear differential equation. Two ways to eliminate the paradoxical situation are indicated. Key words: earthquake source, aftershock, evolution equation, deactivation coefficient, inverse problem, Omori epoch, source bifurcation, logistic equation, Hirano-Utsu formula.

J. O. Likhovitskyi

У статті досліджено особливості нормативного регулювання фахової підготовки персоналу охорони. Констатовано відсутність наукових розвідок щодо нормативного регулювання кваліфікаційних вимог, які висуваються до персоналу охорони. Метою дослідження визначено підготовку пропозицій щодо удосконалення нормативного регулювання підготовки фахівців з охоронної діяльності. Для досягнення цілей статті було використано комплекс наукових методів: формально-догматичний – під час аналізу положень нормативно-правових актів у сфері охоронної діяльності; порівняльно-правовий – у межах порівняння норм законодавчого та підзаконного актів. Застосування методів аналізу, синтезу, індукції та дедукції дозволило побудувати логічну структуру наукової статті та зробити обґрунтовані висновки щодо оптимізації нормативного регулювання освітньої підготовки фахівців з охоронної діяльності. У дослідженні проаналізовано історію становлення в Україні правового регулювання підготовки фахівців з охоронної діяльності, визначено недоліки та прогалини нормативної основи цієї сфери діяльності. Встановлено, що наявні стандарти вищої освіти не враховують потреби суб’єктів охоронної діяльності у підготовці персоналу охорони. Доведено, що нормативна-правова база у сфері охоронної діяльності не вимагає від фахівців з організації заходів охорони наявності спеціалізованої вищої освіти. Обґрунтовано, що здобувачі освітнього ступеня «бакалавр» (спеціальність «Особиста та майнова безпека») та «магістр» (спеціальність «Охоронна діяльність та безпека») не повинні мати різну спеціалізацію. Зроблено висновок, що відмінності можуть полягати лише в спрямованості спеціальностей підготовки здобувачів освітніх ступенів «бакалавр» та «магістр»: для суб’єктів охоронної діяльності – спеціальність 076 «Підприємництво, торгівля та біржова діяльність», а для суб’єктів органів державної охорони – спеціальність 251 «Державна безпека». На підставі проведеного дослідження, висловлені пропозиції щодо удосконалення Закону України «Про охоронну діяльність» від 22 березня 2012 р. та Ліцензійних умов провадження охоронної діяльності, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 листопада 2015 р. № 960.

T Rezky Amelia Indra Yani, Ida Hanifah, Ramlan Ramlan

Masing-masing perusahaan didirikan berdasarkan suatu perjanjian (kontrak). Artinya harus dilakukan oleh sekurang-kurangnya oleh dua orang atau lebih sebagai pemegang saham, yang sepakat untuk bersama-sama mendirikan suatu perseroan terbatas yang dibuktikan secara tertulis dalam bahasa Indonesia, disusun dalam bentuk anggaran dasar, kemudian dituangkan dalam akta pendiriannya dibuat dihadapan notaris dan setiap pendiri wajib mengambil saham dan tanpa akta notaris. Ketentuan ini menjadi asas dalam pendirian perseroan terbatas yang menurut usaha mikro dan kecil dapat disebut perseroan perseorangan karena dapat didirikan oleh satu orang. Penelitian hukum normatif atau doktrinal yang diajukan dalam penelitian ini adalah penelitian mengenai asas-asas hukum. Penelitian ini tidak hanya mendeskripsikan suatu keadaan atau fenomena, baik dalam tataran hukum positif maupun empiris, namun juga ingin memberikan pengaturan yang tepat (das sollen) dan menyelesaikan permasalahan hukum terkait kajian sinkronisasi hukum pendirian Perseroan Terbatas Perorangan. ditinjau dari Undang-Undang Nomor 40 Tahun 2007 dan Peraturan Pengganti Undang-Undang Nomor 02 Tahun 2022. Tidak ada dokumen fisik pendirian perusahaan perseorangan yang harus diserahkan kepada pemerintah, yang ada hanya scan dokumen, dan pihak yang menandatanganinya. pernyataan tersebut tidak dapat menjamin bahwa dokumen tersebut telah ditandatangani langsung oleh yang bersangkutan. Dengan demikian tidak diperlukannya akta notaris dalam pendirian perusahaan Usaha Mikro Kecil. Pembubaran perusahaan usaha mikro dan kecil dilakukan melalui RUPS yang dituangkan dalam pernyataan pembubaran dan diberitahukan secara elektronik kepada Menteri. PT tetap dibentuk/dibuat dengan 1 (satu) subjek hukum, sehingga subjek hukum wajib mengalihkan sahamnya kepada pihak lain dengan jangka waktu tertentu. telah ditentukan, sehingga subjek hukum dalam perseroan terbatas tidak tunggal, melainkan lebih dari 1 (satu) pihak. Dengan demikian, tidak menutup kemungkinan bahwa dalam suatu perseroan terbatas terdapat seorang pemegang saham tunggal, namun tidak menutup kemungkinan pula bahwa pemegang saham tunggal tersebut bertanggung jawab secara pribadi atas segala kerugian yang diderita perseroan terbatas tersebut, baik disengaja maupun tidak disengaja, dan dapat pula dibubarkan di Pengadilan Negeri atas permohonan para pihak. pihak yang berkepentingan.