Сучасний простір академічного вокального мистецтва позначається значним розмиванням національних відмінностей у міжнародному дискурсі. Водночас китайське академічне вокальне мистецтво значною мірою зберігає свою своєрідність і характеризується еклектичними запозиченнями західних музичних та композиторських традицій, яке триває вже протягом століття. Музикознавче дослідження внеску основоположників академічного вокального мистецтва новітнього часу в Китаї є одним із найбільш актуальних напрямів наукового пошуку. У статті розглядається постать викладача, диригента, композитора, науковця Хуан Цзи й акцентується увага на романсовій творчості видатного китайського митця новітнього часу, який заклав підвалини китайського романсу; коротко характеризується освіта, життєвий і творчий шлях Хуан Цзи та визначається місце романсів у ньому. Також стаття містить аналіз романсів «Квіти – не квіти» (слова поета епохи Тан Бо Цзюй), «Три бажання троянди» (слова Лун Мухун), «Весняні роздуми» (слова у стилі «нової поезії» Вей Ханьчжана). У статті також розглядається специфіка вокально-виконавської інтерпретації романсів Хуан Цзи, обумовлена як особливостями музичної тканини цих творів, так і мовою путунхуа, якою написані вірші для них. Робиться висновок про те, що синтез різних музичних традицій і національних культур у вокальній творчості Хуан Цзи обумовив створення унікальних та своєрідних романсів, які не лише протягом майже усього ХХ століття (за винятком 10-річного періоду «культурної революції») зберігали свою популярність у Китаї, але й здобули міжнародне визнання та новий виток популярності на зламі ХХ та ХХІ століть. Романси Хуан Цзи є різноманітними як за композиційною побудовою, так і за поетичною основою, тому композитор обґрунтовано вважається засновником китайського романсу.
The new edition of the tablature of Joannes de Lublin represents the state of the art in editorial practice, combining a critical and practical edition. It is discussed within the contexts of the contemporary corpus of tablatures in Poland and also Central European music, developing a series of current topoi: a new ordering and reconstructing of the material taking account of codicological research and functional purposes, the local reworking of the repertoire and compilatory practice of the scribes, unknown concordances or unica, counterpoint and intabulation techniques, syntactic-rhetorical properties, and historical didactics. The edition provides literal, but good, readable transcriptions.
Bu araştırma, Türk Sanat Müziği ses eğitimi ve sözlü repertuvar eğitiminde türkü formunun kullanımına dair uzman görüşlerinin tespit edilmesi amacıyla yapılmış olup; “Ülkemizde Türk Sanat Müziği eğitimi veren Konservatuvar ve Güzel Sanatlar Fakültelerindeki Türk Sanat Müziği Ses Eğitimi bölümlerinde türkü formu kullanımı nasıldır?” probleminin çözümlenmesi bağlamında beş alt probleme yönelik veri toplanmıştır. Bu alt problemlere yanıt alabilmek için yarı yapılandırılmış bir görüşme formu hazırlanmıştır. Bu doğrultuda; ülkemizde mesleki müzik eğitimi veren yükseköğretim kurumlarından Konservatuvar ve Güzel Sanatlar Fakültelerindeki Türk Sanat Müziği Bölümlerine yönelik bir çalışma yürütülmüş olup Türk Sanat Müziği sözlü repertuvar eğitimi ve Türk Sanat Müziği Ses Eğitiminde türkü formunun kullanımına dair uzman görüşlerine başvurulmuştur. Araştırmanın çalışma gurubunu 2018-2019 eğitim öğretim yılında, rastlantısal yolla seçilen İstanbul, Afyon, Kocaeli ve Konya’daki Konservatuvar ve Güzel Sanatlar Fakülteleri Türk Sanat Müziği Ses Eğitimi bölümlerinde görev yapan, Türk Sanat Müziği Repertuvar Eğitimi ve Türk Sanat Müziği Ses Eğitimi derslerini yürüten 7 Öğretim Elemanı oluşturmaktadır. Bireysel ses eğitimi veya repertuvar dersini ilgili fakültelerde yürütmüş ve yürütmekte olan bu öğretim elemanlarına uygulanan yarı yapılandırılmış görüşme formu ile bilgiler elde edilmiştir. Literatür tarama ve ihtiyaç analizi doğrultusunda, betimsel tarama modeli ve nitel araştırma yöntemi kullanılarak ulaşılan veriler içerik analizine tabi tutularak sonuçlar kısmına ulaşılmıştır. Ulaşılan bu sonuçlar ışığında araştırmacı tarafından bazı öneriler sunulmuştur.
This article is devoted to the relevant issue of correlation between the style of parenting and the prerequisites of professional difficulties that music students may have. The research of professional and personal problems of musicians, its causes and effects as well as prevention opportunities is relevant to consistently actual issues of musical education psychology. Wide public debate about authoritarianism problems and violence signs in musical pedagogy indicate importance and depth of the problem of choosing an optimal educational style, that is proved by the results of many current domestic psychological research as well. The analysis of experimental data available allows to suggest there is an ambivalence of parenting and teaching style effect on emotional wellbeing and professional success of young musicians. This article shows the generalized theoretical view on the nature of irrational setting and neurotic perfectionism of young musicians as well as peculiarity of forming selfidentity in conditions of different parenting styles. The results of empiric research of parenting styles and their relation to scenic stress suggest the correlation between parental authoritarianism and scenic stress level. The research has been conducted in 2019 among students of Academic music college at Tchaikovsky Moscow state conservatory and the students of world music culture faculty of Maimonides Academy.
Because aesthetic philosophies, which have long dominated music education, privilege music as an aesthetic object, they minimize aspects of musicology concerned with music as a cultural practice and provide too narrow a view of music itself. This has also minimized the role of musicology in the school music curriculum. First, I argue that musicological praxis is congruent with praxial philosophies of music education and that it is appropriate for inclusion in the secondary music curriculum. Second, I offer a set of criteria and recommendations for applying this philosophy and integrating musicological praxis into that curriculum. Finally, I use two brief examples by way of illustration. I hope this paper outlines at least one path for making musicology a more integral part of curriculum and instruction and that it will provide a broadly applicable philosophical framework.
Music and books on Music, Musical instruction and study
Partindo da exploração dos sons produzidos pelo piano, crianças iniciantes no aprendizado desse instrumento têm material para se expressar musicalmente. Como em um quebra-cabeça em que as peças vão sendo acopladas umas às outras para formar uma imagem, temas inventados e organizados por elas dão forma a composições musicais em um jogo no qual elas são as protagonistas. Suas ideias, intenções e escolhas são acolhidas, incentivadas e orientadas e levam à aquisição da linguagem musical e pianística. Ao utilizar como dispositivo metodológico o estudo de caso, este artigo tem como objetivo refletir sobre a participação das crianças nos processos criativos, com base nos campos da educação musical e dos estudos da infância. Em um contexto educativo marcado pela integração de linguagens artísticas e por uma abordagem pedagógica na qual a construção de conhecimento acontece no compartilhamento de saberes entre professores-artistas e crianças, as invenções delas ganham vida e contribuem para a visibilização de seus modos de fazer música.
Самое известное произведение А. Шёнберга по причине сложности избранных музыкально-языковых средств, содержательной глубине и смысловой многозначности ставит перед исполнителями трудные интерпретаторские задачи. По мнению автора статьи, религиозные мотивы образуют важный идейно-образный и драматургический элемент этой «библии музыкального экспрессионизма», уникального средоточия философско-эстетических и музыкально-творческих представлений Шёнберга. Впервые данный опус освещается в аспекте особенностей религиозного мировоззрения композитора. Противоречивость последнего определяется ситуацией сознательного и трудного выбора вероисповедания (между христианством н иудаизмом), что не могло не отразиться на тексте и подтексте цикла. Выявленное соответствие музыкально-поэтической образности отдельных мелодрам религиозным исканиям композитора заставляет по-новому взглянуть на проблему содержательного истолкования цикла, расширив его устоявшиеся рамки.
В статье охарактеризованы способы вхождения в музыкальное произведение как «сообщение», зафиксированное в нотном тексте. В качестве ведущего выделен семантический подход. Он предполагает умение: 1) воспринимать звуковые структуры как знаки и различать их коммуникативную природу, 2) соотносить нормативные формы передачи семантических знаков в музыке и типы их преобразования композитором, 3) владеть инвариантами их моделирования в конкретных ситуациях передачи внемузыкального содержания. Процедура дешифровки семантических знаков в музыке, представленная в первом разделе статьи, акцентирует универсальные приемы анализа музыкального текста как высказывания. В другом разделе статьи раскрыты механизмы сюжетообразования в музыкальном произведении - событие, конфликт, драматургия, концепция. Представленные понятия позволяют обнаружить в композиции и формообразовании музыкального произведения параллели с объективными закономерностями организации реального мира: времени, человеческой деятельности и мировосприятия. Показаны признаки интенсивной и экстенсивной типов композиционно-драматургических моделей, придающих музыкальному произведению функцию развертываемого смысла. Охарактеризованы признаки моделирования в музыке разного вида концепций художественного мировосприятия, различаемых по природе конфликта и способу его разрешения. Представленная в статье процедура семантического подхода к музыкальному произведению может помочь формированию навыков понимания его содержательных планов.
В статье рассматривается музыкально-просветительская деятельность военнопленных Первой мировой войны в Сибири с 1914 по начало 1920-х годов. Опираясь на ряд неопубликованных источников, автор сосредоточил свое внимание на событиях музыкальной жизни Красноярска этих лет, вместе с тем результаты анализа научных исследований позволяют говорить о схожей музыкальной ситуации во многих других городах сибирского региона.
Ignacio José Lizarán Rus, Julio Mora Simón, Francisco Gabriel García Martínez
Desde los inicios de la catalogación de la música notada, se ha detectado la necesidad de utilizar los íncipits musicales que faciliten la identificación y estudio de las obras. Actualmente se está utilizando el lenguaje alfanumérico Plaine Easie Code para su codificación por la facilidad de almacenamiento y gestión por parte de los sistemas de información. Pero es necesario obtener una representación gráfica de los íncipits para una manejo más ágil por parte de los usuarios de los catálogos musicales. Se propone la utilización de software libre para la obtención del íncipits musical de forma gráfica, para ello se ha elaborado un script de conversión del Plaine Easie Code al software Lilypond de representación gráfica de música notada.
Most current approaches to key-finding, either from symbolic data such as MIDI or from digital audio data, rely on pitch-class profiles. Our alternative approach is based on two ideas: first, that chord progressions, understood rather loosely as pairs of neighboring harmonic states demarcated by note onsets, are sufficient as windows for key-finding, at least in the chorale context; and second, that the encapsulated identity of a chord progression (modulo pitch-class transposition and revoicing) is sufficient – that is, that reduction of progressions to pitch-class distributions is not necessary for key-finding. The system has no access to explicit information about a chord progression other than its transpositional distribution in the training corpus, yet it is able to reach an almost stunning degree of subtlety in its harmonic analysis of chorales it’s never heard before. This suggests that reductionist approaches to tonality may be off the mark, or at least that pitch-class reductionism might not be necessary for a principled account of key.
Estetski nazori Stanka Premrla, ene od osrednjih osebnosti slovenske cerkvene glasbe 20. st., so bili trdno ukoreninjeni v cecilijanski tradiciji. Nespremenjeno ostaja stališče, da se mora cerkvena glasba v prvi vrsti podrejati cerkvenim predpisom, medtem ko je njena umetniška vrednost sicer potrebna, a ne nujna. V vrednotenju cerkvenoglasbenih del lahko tudi v njegovih spisih odkrivamo enak vzorec, kot pri starejši cecilijanski generaciji. Prvo mesto pripada koralu, drugo vokalni-polifoniji 16. st., ki velja kot ideal in zgled večglasne cerkvene glasbe. Odločno odklanja dela iz 18. in prve polovice 19. st. (Haydn, Mozart, Beethoven), kakor tudi pretežni del slovenske predcecilijanske cerkvenoglasbene ustvarjalnosti. V njegovem odnosu do sodobne cerkvene glasbe lahko zasledimo občuten razvoj, od začetnega vztrajanja pri načelih starejše cecilijanske generacije (zgledovanje pri vokalni polifoniji 16. st.) do zahtev po ustvarjalni svobodi in napredku sredi dvajsetih letih. Ob tem pa tudi tu ostaja zavezan izhodiščnemu cecilijanskemu načelu po primatu cerkvenih predpisov, saj svoje zavzemanje za avtonomijo umetnosti paradoksalno relativizira z vztrajanjem pri omejitvah, ki jih ti določajo. Zato lahko tudi ta del njegove cerkveno-glasbene estetike razumemo predvsem kot nadgradnjo tradicije, sproženo z Motu proprio Pija X., in ne kot odmik od cececilijanstva.