Hasil untuk "Bibliography"

Anthony Fabio

History Nomenclature Composition Primary structure Secondary structure Tertiary structure Quaternary structure Synthesis Properties Molecular properties Morphology Viscoelastic materials Industrial Polymer Processes Applications Fibers Elastomers Plastics Coatings and adhesives Laminates Sealants and caulks Composites Films Polyblends Liquid crystals Ceramics Cements Smart materials Additives Plasticizers Antioxidants Colorants Fillers and reinforcements Recycling and Degradation The Future Bibliography Additional Readings

J. Ladyman, D. Ross

C. Goodrich, A. Peterson

J. Buchanan, Geoffrey Brennan

D. Burago, Yu. D. Burago, S. Ivanov

D. Hymes

J. Searle

I. Lakatos

A. Brandstädt, V. B. Le, J. Spinrad

L. Caffarelli, X. Cabré

S. Pugh

Thierry Aubin

Robert E. Gompf, A. Stipsicz

J. Fowler, L. Cohen, P. Jarvis

Eric Marsden

1. Building Models with Uncertain Inputs 2. Robust Results 3. The Structure Causes the Behavior 4. Poorly Structured Models 5. Leverage Points 6. Formal Sensitivity Analysis 7. Sampling Methods 8. Software 9. First Example: Exponential Growth 10. Second Example: S Shaped Growth 11. Concluding Example: Overshoot and Collapse 12. Practical Suggestions 13. Discussion Glossary Bibliography Biographical Sketch

A. Barton

J. Turner, E. R. Benton

C. Worth

محمد عيسى

هدف هذا البحث الى تحديد مستوى الوعي بأمن المعلومات الشخصية لدى طلاب الدكتوراه في جامعة بيروت العربية، لمعرفة مدى إدراكهم لمتطلبات حماية بياناتهم الشخصية من الجانب التقني خلال العام الدراسي 2024–2025. تأتي أهمية هذا البحث في ظل التحوّل الرقمي المتسارع الذي يشهده العالم، والذي ترافقه تحديات متزايدة تتعلق بأمن المعلومات والخصوصية، خصوصًا في ظل الاعتماد المتزايد على المنصات الرقمية التي تتطلب استخدام البيانات الشخصية في مختلف التعاملات الأكاديمية والإدارية. تم الاعتماد على المنهج الوصفيّ المسحي، وتوزيع استبيان إلكتروني (عبر نماذج غوغل) على عينة من الطلاب في الفترة الممتدة من 1 حزيران إلى 31 آب 2025. أظهرت النتائج أن معظم الطلاب يمتلكون وعيًا نظريًا مقبولًا، ويلتزمون نسبيًا ببعض الممارسات الوقائية، كاستخدام كلمات مرور قوية والتحقق من موثوقية المواقع. ومع ذلك، أظهرت البيانات ضعفًا في القدرة على استخدام أدوات الحماية المتقدمة مثل برامج إدارة كلمات المرور. كما تبين عدم وجود فروق معنوية بين الطلبة الذين تلقوا مقررات في الأمن الرقمي وأولئك الذين لم يتلقوها، مما يسلّط الضوء على الحاجة لإعادة النظر في محتوى هذه المقررات وطرق تدريسها. أما التوصيات فقد ارتبطت بضرورة إدماج مفاهيم الأمن الرقمي بشكل أكثر تكاملًا ضمن الخطط الدراسية، وتنظيم ورش عمل تطبيقية تهدف إلى تعزيز المهارات العملية، بما يسهم في بناء وعي رقمي فعّال لدى طلبة الدراسات العليا.

Геннадій Гребньов

У статті досліджено інформаційний складник гібридної війни, розв’язаної росією протии України. У цьому контексті розглянуто методи та інструменти, що використовує країна-агресор, а також актуальні питання інформаційної безпеки та «медіагігієни», які постають перед українцями. З’ясовано, що на нинішньому етапі повномасштабної агресії ворог все більше вдається до проведення інформаційно-психологічних спеціальних операцій, продукування та поширення відвертої дезінформації, маніпуляцій та фейків. Як інструменти інформаційної війни широко застосовуються традиційні та новітні ЗМІ, зокрема соціальні мережі. Методом моніторингу, синтезу та контент-аналізу доведено, що з огляду на медіабезпеку найбільш ризикованими джерелами інформації є такі соціальні мережі, як Telegram, YouTube та Facebook. Водночас за період повномасштабного вторгнення росії спостерігається тенденція щодо збільшення кількості громадян, для яких основним джерелом отримання інформації є саме соціальні мережі. А тому особливої актуальності набувають питання медіагігієни, головними складниками яких є вміння оцінити й відфільтрувати «небезпечний» контент та відповідальне ставлення до поширення інформації. Стосується це як пересічних користувачів соціальних мереж, так і професійних журналістів та блогерів. Питання медіаосвіти є надзвичайно важливими не лише для конкретного індивіда, який отримує інформацію зі ЗМІ та соціальних мереж, а й загалом для національної безпеки держави, яка має ефективно реагувати на інформаційні атаки ворога. В умовах війни медіаграмотність населення набуває все більшого значення, тож поліпшення рівня обізнаності співвітчизників має стати одним із пріоритетних завдань органів влади та численних громадських інститутів.