Проблема визначення злочину агресії у вітчизняному законодавстві та міжнародному праві

Проблема визначення агресії в міжнародному та національному законодавстві залишається однією з найбільш дискусійних у сучасній правовій науці. Попри наявність численних нормативно-правових актів, світове співтовариство досі послуговується визначенням агресії, ухваленим Генеральною Асамблеєю ООН у 1974 році. Проте це визначення, хоча й має універсальний характер, на практиці виявилося юридично слабким і не охоплює сучасних форм агресивних дій, таких як інформаційна, кібер- чи гібридна війна. Актуальність теми зумовлена необхідністю оновлення правових механізмів реагування на новітні загрози міжнародній безпеці, що проявляються у неоголошених, асиметричних конфліктах. Метою дослідження є аналіз нормативно-правових підходів до визначення понять “агресія” та “війна” у міжнародному та українському законодавстві, а також виявлення прогалин, які ускладнюють кваліфікацію дій агресора. Методологічну основу становлять порівняльно-правовий та контент-аналіз нормативних актів, міжнародних угод, рішень міжнародних судових інституцій і наукових досліджень у галузі права. У статті досліджується проблема відсутності єдиного та уніфікованого визначення поняття “агресія” в українському законодавстві, що ускладнює як правозастосовну практику, так і нормотворчий процес у сфері протидії злочинам проти миру та безпеки людства. На основі аналізу міжнародних правових актів, чинного законодавства України та судової практики з 2014 року виявлено ключові суперечності у вживанні термінів “агресія”, “агресивна війна”, “збройна агресія” та “акт агресії”. Показано, що міжнародні норми права, зокрема резолюція ГА ООН 1974 року та Римський статут МКС, не враховують сучасних форм гібридної війни, таких як кібератаки та інформаційні операції, що ставить під сумнів ефективність їх застосування до реалій російсько-української війни. Автор робить висновок про необхідність уніфікації термінології у національному праві, розширення кола суб’єктів відповідальності за злочин агресії та ініціювання Україною вдосконалення міжнародних норм для адекватного реагування на розв’язання війни країнами-агресорами. Практичне значення дослідження полягає у формулюванні рекомендацій щодо гармонізації українського законодавства з нормами міжнародного права, уточненні кримінально-правових норм та розробленні сучасного визначення агресії, яке враховуватиме реалії гібридної війни проти України.