Антикорупційні стратегії в управлінні публічними фінансами у контексті реформування бюджетної системи України

Корупція у сфері публічних фінансів є одним із ключових викликів для економічного розвитку України, особливо в умовах реформування бюджетної системи та євроінтеграційних процесів. Високий рівень корупційних ризиків у розподілі та використанні бюджетних коштів знижує ефективність державного управління, посилює недовіру до влади та гальмує соціально-економічний розвиток країни. Метою статті є аналіз сучасних підходів до боротьби з корупцією у бюджетному процесі, виявлення основних проблем і недоліків чинних антикорупційних механізмів у сфері публічних фінансів та розробка рекомендацій щодо вдосконалення антикорупційних стратегій з урахуванням міжнародного досвіду та сучасних викликів. Для досягнення поставленої мети використано комплексний методологічний підхід, що включає аналіз нормативно-правових актів, порівняльний аналіз міжнародного досвіду антикорупційної політики, статистичні методи для оцінки рівня корупційних загроз. Встановлено, що ефективне запобігання корупції у сфері публічних фінансів можливе завдяки інтеграції міжнародних практик, зокрема посиленню громадського контролю та цифровізації бюджетних процесів. Основна гіпотеза полягає в тому, що адаптація цих механізмів до українських реалій сприятиме підвищенню прозорості та ефективності управління бюджетними ресурсами. У ході дослідження виявлено, що основними проблемами у сфері боротьби з корупцією в управлінні публічними фінансами є недостатній рівень прозорості бюджетного процесу, слабкий контроль за витрачанням коштів, неефективність превентивних заходів та низький рівень відповідальності за корупційні правопорушення. Аналіз міжнародного досвіду показав, що ефективні антикорупційні стратегії ґрунтуються на комплексному підході, що включає жорсткі санкції за корупційні злочини, громадський контроль, цифровізацію бюджетних процесів та підвищення рівня інституційної спроможності органів фінансового контролю. Теоретичне значення дослідження полягає у можливості застосування отриманих результатів для подальшого вдосконалення антикорупційної політики. Практичне значення полягає у розробці рекомендацій щодо підвищення прозорості та ефективності управління публічними фінансами. Оригінальність дослідження полягає в комплексному підході до аналізу міжнародного досвіду та розробці практичних рекомендацій для України. Основні висновки відображають необхідність посилення інституційної незалежності органів фінансового контролю, вдосконалення законодавчої бази та впровадження цифрових інструментів моніторингу. Перспективами подальших досліджень є детальне вивчення можливостей адаптації європейських антикорупційних практик до українських реалій.