Цифровізація банківської діяльності в Україні як виклик і рушій у забезпеченні фінансової безпеки

Цифровізація банківської діяльності є вагомим чинником забезпечення фінансової безпеки держави в умовах екзистенційних потрясінь (зокрема, пандемії, війни), що підкреслює актуальність цієї теми для України. Дослідження зосереджено на емпіричному аналізі ролі цифрових перетворень у стабільності банківської системи. Метою є визначення характеру впливу цифровізації на фінансову безпеку крізь призму ефективності банківської діяльності в Україні. Аналіз базується на статистичних даних НБУ, поділених на два періоди: до та після лютого 2022 року. Застосовано кореляційний аналіз для виявлення зв’язків між показниками цифровізації та дохідності банків. Тест на причинність за Грейнджером використано для оцінки напряму причинно-наслідкових залежностей. Основна гіпотеза припускає, що цифрові перетворення є рушієм безпеки лише за стабільних умов. Підкреслено активізацію наукових досліджень банківської цифровізації в період пандемії коронавірусу. Визначено два ключові вектори в поглядах науковців на роль цифрових перетворень у забезпеченні фінансової безпеки: як джерело регуляторних ризиків і як драйвер операційної ефективності фінансових установ. Виявлено позитивний вплив безготівкових операцій на дохідність банків до 2022 року. Встановлено послаблення зв’язку між цифровізацією та ефективністю під час війни. Доведено, що у кризові періоди рентабельність активів негативно впливає на обсяг транзакцій. Оцінено двоїсту природу цифровізації залежно від зовнішніх умов. Теоретичні результати розширюють розуміння ролі цифровізації у фінансовій безпеці та можуть бути застосовані для вдосконалення регуляторних підходів. Практичні висновки можуть бути використані для розробки стратегії цифрової трансформації в кризових умовах, а також з метою адаптації макропруденційної політики в сфері цифрових фінансів. Наукова новизна дослідження полягає в отриманні емпіричного підтвердження впливу фактора війни на роль цифровізації у стабільності банківської системи України. Подальші дослідження доцільно спрямувати на розробку комплексного показника цифровізації, верифікацію отриманих результатів на мікрорівні. Тип статті – емпірична.