Підвищення економічної ефективності землекористування у громадах інструментами розвитку туристичної діяльності

Тема раціонального використання земельних ресурсів у громадах, що отримали автономію в умовах децентралізації, є важливою та актуальною через потребу активізації та раціоналізації цього процесу для розвитку туристичної діяльності. Метою дослідження є обґрунтування економічної доцільності змін пріоритетів землекористування на користь розвитку туризму. Для досягнення цієї мети використано системний підхід, історичний та еволюційний методи, а також аналіз і синтез, за допомогою котрих доведено, що зміни в землекористуванні можуть значно підвищити соціо-еколого-економічну ефективність громад, зокрема через залучення землі в туризм. Основна гіпотеза дослідження полягала в тому, що зміни у використанні земель сприятимуть розвитку локальної економіки вже зараз, що доводить і європейський досівд, де регуляція землекористування ітсорично та традиційно стаивть невиснажливе використання ресурсу на першу позицію. Здійснено оцінку та систематизацію досвіду європейських країн у сфері землекористування, що допоможе громадам адаптуватися до цього процесу в контексті євроінтеграційних поступів України.  Охарактеризовано роль туризму як важливого фактору економічного зростання в громадах, що знайшло відображення як результатах, так і у плануванні подальшої діяльності.  Перспективами подальших досліджень є удосконалення моделей співпраці між громадами для ефективного використання земельних ресурсів, оскільки більшість проаналізованих стратегій розвитку громад і територій не орієнтуються у найближчі 3-5 років на швидкі доходи від туристів. Потрібні системні рішення, які ляжуть в основу переформатування концептуального бачення майбутнього громади – доведеться балансувати між подальшою підтримкою бюджетогенеруючого індустріального розвитку території та інтересами мешканців, яким необхідно забезпечити робочі місця у постіндустріальній системі економічних відносин. Тип статті: емпірична.