Сучасні механізми фінансування відновлюваної енергетики України та перспективи поствоєнного відновлення

У статті досліджено та аргументовано економічне значення відновлюваної енергетики в умовах протидії кліматичним викликам, забезпечення сталого національного розвитку та енергетичної безпеки країни. Представлено аналітичний екскурс динаміки показників зростання встановленої потужності об’єктів відновлюваної енергетики України за 2018-2021 роки, за підсумками якого встановлено лідируючи значення СЕС та СЕСд та незначним розвитком БіоЕС та БіогазЕС. Фактологічно заявлено про значні негативні тенденції розвитку сектору відновлюваної енергетики у результатів всесвітньої пандемії та її наслідків, а також військової агресії і зниженням обсягів працюючих активів. Деталізовано положення Енергетичної стратегія України до 2050 року за напрямками досягнення максимального рівня кліматичної нейтральності, оновлення, модернізації енергетичної інфраструктури та підвищення її ефективності використання, співпраця з ринками Європейського Союзу, також ефективний розвиток альтернативних джерел енергії, нових продуктів, інноваційних рішень в енергетичному секторі. Переставлено авторське бачення існуючих механізмів фінансування відновлюваної енергетики на чолі зі: знижками, позиками профільних фондів, приватними позиками, енергосервісними контрактами, угодами про придбання електроенергії / контрактами, «зеленими цінними паперами» та IPO. Акцентовано увагу на специфічному правовому режимі розвитку фінансові технології відновлюваної енергетики за принципом «регуляторних пісочниць». Посилено увагу щодо реалізації фінансових інструментів за посередництва фондових ринків, що вимагає трансформації та удосконалення функціонування складових елементів архітектури фінансування відновлюваної енергетики (держави, провайдерів, інвесторів та представників інноваційного середовища з їх фундаментальними розробками). Авторським колективом представлено індивідуальне бачення шляхів фінансування відновлюваної енергетики України (стандартизація нормативно-правової бази в рамках циркуляції цінних паперів та функціонування національного фондового ринку, погодження гарантій приватним інвесторам вкладати тимчасово вільні активи, розгортання операцій «зеленого фінансування», залученню міжнародних, національних фінансово-кредитних установ, національних банків розвитку та ринку приватних активів, функціонування ринкових інструментів (ціноутворення, стандартизація, регулювання), боргового фінансування та фіскальної децентралізації, зниження витрат на інвестування, використання FinTech платформ).