Участь школярів Рівненщини в українському визвольному русі (1944-1953 рр.)

Мета статті – проаналізувати місце шкільної молоді в ідеологічному протистоянні між українським національно-визвольним рухом і радянською владою на теренах Рівненщини у післявоєнний період. Визначити особливості повсякденного життя юнацтва в умовах функціонування сталінського тоталітарного режиму. Наукова новизна дослідження полягає у комплексному аналізі участі школярів Рівненської області в українському визвольному русі у 1944-1953 рр. На конкретних прикладах систематизовано основні форми та методи антирадянської діяльності учнів місцевих шкіл. Висновки. Безкомпромісна боротьба між комуністичною владою та українським визвольним рухом мала значний вплив на освітній простір регіону. Ідеологічна складова займала важливе місце, адже безпосередньо впливала на формування майбутнього суспільства. Учнівський опір радянській владі у Рівненській області в післявоєнні роки був активним і частково продовжувався до середини 1950-х рр. Національні ідеали мали підтримку серед значної частини місцевої молоді, що безперечно ускладнювало утвердження комуністичних впливів. Ключова роль у розправі над юними учасниками руху Опору відводилась судовій системі. Вона мала забезпечити швидкість розгляду справ і призначення потрібних владі покарань. Діяльність національно свідомої молоді на теренах Рівненського краю цілком співзвучна з функціонуванням подібних молодіжних організацій, що мали поширення у західних областях УРСР у післявоєнні роки. Основними формами та методами опору були: усна антирадянська агітація у найрізноманітніших видах (обговорення, збори, дискусії); поширення забороненої літератури та листівок серед населення, іноді їх друк; самоосвіта й особистий розвиток; створення законспірованих юнацьких організацій; виконання завдань осередків ОУН щодо збору потрібної інформації та гуманітарної допомоги. Згодом частина молоді переходила у націоналістичне підпілля та долучалася до участі у збройній боротьбі.