Варварські ливарники у Нижньому Побужжі в архаїчний час

У статті аналізується рівень розвитку бронзоливарного ремесла у Північному Причорномор’ї у VI-V ст. до н.е. Автор дійшов висновку, що всупереч традиційній думці про виняткову роль античних колоній в історії місцевого населення, кольорова металооб-робка у грецьких колоніях поступалася скіфській за обсягом і складністю технологічних прийомів. Така точка зору сформувалася у результаті певної лакуни у дослідженні скіфських пам’яток осілого побуту, яка трималася до 50-х рр. ХХ ст., коли розпочалися широкі дослідження скіфських городищ лісостепової зони. Практично на кожному великому городищі виявлено яскраві сліди місцевої металообробки, які за кількістю й якістю значно перебільшують ольвійські. Аналіз решток металообробного ремесла в Ольвії й у Нижньому Побужжі в цілому дає можливість стверджувати, що у зазначений час в Ольвії і на поселеннях її хори, на Березанському й Ягорлицькому поселеннях здебільшого працювали бродячі майстри – вихідці із варварського середовища – Балкано-Карпатського басейну, лісостепової зони України, Північного Кавказу і, навіть, Волго-Уралля та Західного Сибіру.