Аналіз визначення готовності Збройних Сил України до оборони держави: спроможності в системі воєнної та національної безпеки

Мета роботи. Аналіз та уточнення терміну “готовність Збройних Сил” до оборони держави. Метод дослідження. Базується на системному підході, що передбачає цілісне вивчення змісту, структури та взаємозв’язків елементів процесу підготовки в інтересах оцінювання та контролю рівня готовності Збройних Сил до оборони держави. У ході дослідження застосовано сукупність загальнонаукових методів пізнання, зокрема емпіричні методи (спостереження, порівняльний аналіз) та теоретичні (аналіз, синтез, узагальнення і пояснення) Практична цінність дослідження. Розгляд підготовки Збройних Сил України до оборони держави як процесу, що розгортається у часі, повинен дозволити обчислення “готовності” як інтегрального показника, який може змінюватись залежно від наявних ресурсів. За таких умов гнучкість управлінського впливу на процес підготовки проявляється у порівнянні альтернативних варіантів заходів, виявленні надлишкових витрат та формуванні траєкторії досягнення заданого рівня готовності. Майбутні дослідження. Доцільно зосередити на аналізі впливу зовнішніх і внутрішніх чинників на процес підготовки Збройних Сил до оборони держави, унаслідок взаємодії яких готовність постає як інтегральна властивість складної соціально-технічної системи. Розчленування процесу підготовки на окремі підсистеми, що формують компоненти спроможностей, надає можливість ідентифікувати їх функціональні взаємозв’язки та обґрунтувати склад і завдання кожної з них у досягненні сукупного оборонного ефекту. Визначення пріоритетності заходів із нарощування спроможностей з урахуванням поставлених завдань і ймовірних сценаріїв оборони створює методологічне підґрунтя для формування системи якісних і кількісних індикаторів готовності, необхідних для планування, оцінювання та коригування підготовки Збройних Сил до оборони держави. Тип статті. Теоретичний, практичний.