Роль методологічних підходів під час оцінювання ефективності воєнно-економічного прогнозування

Мета роботи. Аналіз і систематизація методологічних підходів до оцінювання ефективності воєнно-економічного прогнозування та визначення їх змісту, завдань і ролі у процесі оборонного планування в умовах підвищеної невизначеності безпекового середовища та обмеженості економічних ресурсів держави. Метод дослідження. Методологічну основу дослідження становить комплексне поєднання системного, сценарного, порівняльного, індикативного, економіко-математичного, інформаційно-аналітичного та експертно-аналітичного підходів. У роботі застосовано методи аналізу й синтезу, узагальнення, порівняння, моделювання та експертного оцінювання, що дало змогу розглядати воєнно-економічне прогнозування як складну багатофакторну систему. Результати дослідження. Обґрунтовано доцільність використання багаторівневої методології оцінювання ефективності воєнно-економічного прогнозування, визначено роль кожного з методологічних підходів та сформовано їх узагальнену характеристику. Доведено, що інтеграція різних підходів дозволяє підвищити точність, своєчасність, адаптивність і практичну значущість прогнозних оцінок, а також зменшити ризики нераціонального використання оборонних ресурсів. Теоретична цінність дослідження. Поглиблення наукових уявлень про ефективність воєнно-економічного прогнозування та розвитку методологічних засад її оцінювання в контексті сучасної воєнної економіки. Запропонована систематизація підходів формує основу для подальшого розвитку теорії оборонного прогнозування. Практична цінність дослідження. Можливість використання отриманих результатів у діяльності органів державного управління та оборонного планування під час розроблення оборонних програм, формування бюджету, визначення пріоритетів розвитку оборонно-промислового комплексу та вдосконалення системи воєнно-економічного прогнозування. Майбутні дослідження. Розроблення інтегральних показників ефективності воєнно-економічного прогнозування, їх емпірична апробація на прикладі конкретних оборонних програм, а також розширення застосування цифрових і модельно-імітаційних інструментів у системі оборонного планування. Тип статті. Оглядово-аналітична.