Організація відновлення військової інфраструктури після бойових дій: методи, пріоритети, досвід КЕВ

Мета роботи. Визначення методичних підходів, пріоритетів та практичних засад організації відновлення зруйнованої військової інфраструктури в післявоєнний період на основі узагальнення досвіду діяльності квартирно-експлуатаційних відділів, а також у формуванні обґрунтованої моделі управління відновлювальними процесами з урахуванням ресурсних, технічних і соціально-економічних чинників. Метод. Використано аналітичний, системний, порівняльний та структурно-функціональний методи дослідження, що дозволило комплексно оцінити проблеми управління відновленням військових об’єктів, ресурсного забезпечення та міжвідомчої взаємодії. Результати дослідження. Обґрунтовано методичний підхід до визначення пріоритетності відновлення об’єктів з урахуванням їхнього стратегічного значення, ступеня руйнувань, рівня забезпеченості матеріальними, фінансовими й трудовими ресурсами, а також соціально-економічних наслідків. Запропоновано модель пріоритизації, яка дозволяє формувати обґрунтовані плани відновлення на різних рівнях управління — від оперативно-тактичного до державного. Сформульовано принципи пріоритизації, алгоритм прийняття управлінських рішень і пропозиції щодо інтеграції систем технічного нагляду та контролю якості робіт. Цінність дослідження: Робота може бути використана у практичній діяльності органів військової інфраструктури, квартирно-експлуатаційних відділів, органів військового управління та місцевих органів влади при плануванні і реалізації заходів з відновлення зруйнованих об’єктів. Запропоновані підходи сприятимуть підвищенню ефективності відновлення, раціональному використанню ресурсів і забезпеченню безперервності функціонування оборонних об’єктів. Тип статті. Науково-аналітична.