Хімічна та радіаційна дифузія як фактор впливу на озброєння і військову техніку: загрози, наслідки та напрями протидії

Мета роботи. Аналітичне обґрунтування ролі хімічної та радіаційно-стимульованої дифузії як домінантних механізмів деградації матеріалів озброєння та військової техніки в умовах сучасних бойових дій, а також розроблення науково обґрунтованих превентивних заходів щодо збереження їхньої експлуатаційної надійності та бойової ефективності. Метод дослідження. Теоретичний аналіз та моделювання на основі фундаментальних законів дифузії: закони Фіка (опис дифузійного потоку та градієнту концентрації) та рівняння Арреніуса (залежність швидкості дифузії від температури та енергії активації); аналіз радіаційно-стимульованої дифузії через вакансії та міжвузлові атоми. Результати дослідження. Виявлено критичний вплив дифузійних процесів на ОВТ: водневе окрихчення стволів артилерії та шасі авіації; деградація електроніки (мікросхем, GPS) через радіацію; зміна властивостей мастил та гумових ущільнювачів; втрата захисних властивостей броні через радіаційно-індуковану сегрегацію хрому. Обґрунтовано необхідність прогнозування залишкового ресурсу техніки в зонах бойових дій. Теоретична цінність дослідження. Поглиблення наукових знань про синергетичний ефект спільного впливу хімічної деградації та радіаційного зміцнення на живучість систем ОВТ. Розробка комплексного підходу до оцінки радіаційно-стимульованої дифузії у конструкційних матеріалах (броньові сталі MIL-A-12560 та ін.) в умовах сучасних бойових дій. Тип статті: Дослідницька.