Застосування безпілотних авіаційних комплексів для вогневого ураження противника у воєнних конфліктах кінця ХХ – першої чверті ХХІ століть

Мета роботи. Розкрити досвід застосування безпілотних авіаційних комплексів як засобів вогневого ураження в конфліктах кінця ХХ — першої чверті ХХІ століття та встановити форми й способи їх застосування. Метод. Застосовано аналіз, синтез, дедукцію, індукцію та історико-генетичний і проблемно-хронологічний підходи. Результати дослідження. Простежено генезу й еволюцію безпілотних комплексів, класифіковано основні форми застосування для ураження противника, виявлено тенденції їх розвитку, сильні й слабкі сторони. Теоретична цінність дослідження. Уточнення впливу ключових факторів на формування тактик застосування БПЛА та запропоновано вдосконалені визначення окремих форм їх використання. Практична цінність дослідження. Результати можуть бути використані в навчальному процесі вищих військових закладів і при доопрацюванні доктринальних документів Сил безпілотних систем ЗСУ. Оригінальність. На широку джерельну базу вперше систематизовано бойовий досвід застосування безпілотних комплексів і уточнено їх оперативно-бойові функції. Особлива увага приділена процесу формування у Збройних Силах України нового роду військ — Сил безпілотних систем, що набуває практичної значущості під час відсічі широкомасштабної агресії Росії; наголошено на протиріччі між необхідністю підвищення автономності систем та етичними й правовими обмеженнями щодо права прийняття рішення про застосування летальної сили автономними машинами. Обмеження: Дослідження базується переважно на відкритих джерелах; подальші праці мають охопити комплексне застосування сил БПЛА та методи протидії противника.