Напрямки оптимізації оборонних витрат України з урахуванням асиметричних загроз та обмежених ресурсів

Мета роботи: Розроблення науково обґрунтованих рекомендацій щодо оптимізації оборонних витрат України з урахуванням специфіки асиметричних загроз та обмежених фінансових і матеріальних ресурсів шляхом визначення пріоритетних напрямів інвестування, підвищення ефективності використання бюджетних коштів і посилення обороноздатності держави в умовах гібридної війни. Метод дослідження: Дослідження ґрунтується на комплексному методологічному підході, що включає аналіз і синтез наукових джерел та нормативно-правових актів у сфері оборонного планування; системний і структурно-функціональний аналіз; порівняльний аналіз міжнародного досвіду; методи економічного аналізу та узагальнення статистичних даних (SIPRI, IMF, Міністерство фінансів України); елементи сценарного аналізу та експертних оцінок. Результати дослідження: Обґрунтовано необхідність переходу від кількісного нарощування оборонних спроможностей до якісного розвитку, орієнтованого на протидію асиметричним загрозам; визначено пріоритетні напрями оптимізації оборонних витрат, зокрема розвиток безпілотних систем, радіоелектронної боротьби, кібербезпеки та інформаційної протидії; проаналізовано вплив міжнародної допомоги на структуру оборонного бюджету України та запропоновано підходи до підвищення ефективності й прозорості використання ресурсів; сформовано рекомендації щодо раціоналізації структури Збройних Сил, логістики та залучення приватного сектору. Теоретична цінність дослідження: Полягає у розвитку положень теорії оборонної економіки та оборонного планування шляхом уточнення змісту та ролі асиметричних загроз у формуванні пріоритетів оборонних витрат, а також у розширенні наукових уявлень про адаптивні підходи до фінансового забезпечення оборони в умовах гібридної війни та ресурсних обмежень. Практична цінність дослідження: Одержані результати та рекомендації можуть бути використані органами державного управління, Міністерством оборони України та іншими складовими сектору безпеки і оборони під час формування та коригування оборонного бюджету, розроблення програм розвитку спроможностей, удосконалення системи оборонного планування, а також у навчальному процесі та науково-аналітичній діяльності у сфері національної та воєнної безпеки. Тип статті: теоретична.