Система показників оцінювання ефективності побудови систем передачі та обробки інформації бойових безпілотних літальних апаратів (БПЛА)

Мета роботи. Розробити оптимізаційну математичну модель підвищення ефективності систем передачі та обробки інформації бойових безпілотних літальних апаратів (БПЛА) на основі інтегрального показника ефективності D, що відображає узагальнену оцінку стану системи зв’язку за сукупністю часткових показників. Метод дослідження. В основу моделі покладено інтегральний показник D як цільову функцію, яку необхідно максимізувати. Змінними виступають не самі технічні показники, а керуючі параметри системи — такі як потужність передавача, кількість ретрансляторів, висота польоту, рівень енергоспоживання та стійкість каналу зв’язку. Кожен із часткових показників інтегрується в єдину оцінку ефективності. Для інтерпретації результатів використано критерії шкали Харрінгтона. Результати дослідження. Розроблено математичну модель інтегрального оцінювання ефективності систем передачі та обробки інформації бойових БПЛА та проведено її апробацію шляхом комп’ютерного моделювання. Отримано залежності між відстанню між ретрансляторами, співвідношенням сигнал/шум та інтегральним показником ефективності D, які підтвердили адекватність моделі. Після впровадження удосконаленої методики інтегральний показник підвищився в середньому на 20–25 %, що свідчить про підвищення стійкості зв’язку та енергетичної ефективності. Теоретична цінність дослідження. Дослідження збагачує теоретичну базу оцінювання ефективності систем зв’язку у військових інформаційних мережах, демонструючи, як множину часткових технічних параметрів можна агрегувати в один інтегральний критерій. Розроблений підхід може бути основою для створення універсальних моделей оцінювання ефективності інших інформаційно-комунікаційних систем подвійного призначення. Оригінальність / Цінність дослідження. Новизна полягає у системній інтеграції шести базових показників у єдиний безрозмірний індекс ефективності D, який має як кількісну, так і якісну інтерпретацію. Запропоновано методику, що поєднує фізичні параметри системи зв’язку з оцінними критеріями стійкості та енергозабезпечення, що забезпечує комплексне оцінювання системи у бойових умовах. Майбутні дослідження. У подальших роботах доцільно реалізувати програмний модуль для автоматизованої оцінки показників ефективності в реальному часі, інтегрувавши його у систему управління роями БПЛА. Також перспективним напрямом є розроблення адаптивних алгоритмів зважування часткових показників залежно від типу місії, радіоелектронної обстановки та динаміки бойових дій.