Розвиток державної політики в публічних та оборонних закупівлях України: виклики та шляхи розвитку

Мета роботи. Проаналізувати етапи розвитку державної політики у сфері публічних і оборонних закупівель України (2014–2024), виявити ключові виклики трансформації та оцінити відповідність міжнародним стандартам. Методи дослідження. Теоретичний та інституційний аналіз, порівняльно-правовий підхід. Результати дослідження. Систематизовано етапи реформ; зафіксовано зростання прозорості (Prozorro, гармонізація з директивами ЄС) і ризики воєнного стану через спрощені процедури. Оцінено ефективність нових інституцій — ДП «Агенція оборонних закупівель» і ДП «Державний оператор тилу» — у контексті професіоналізації закупівель. Зроблено висновок про потребу посилення інституційної спроможності, контролю та підзвітності й повернення до конкурентних процедур після війни. Теоретична цінність дослідження. Показано закупівлі як результат взаємодії законодавчих процесів, міжнародних зобов’язань і інституційних змін. Запропоновано концепт циклічності реформ, де під впливом війни змінюються пріоритети між прозорістю, швидкістю та безпекою. Практична цінність дослідження. Визначено критичні точки трансформації в умовах воєнного стану та напрями вдосконалення для політики відновлення, адаптації до міжнародних вимог і підготовки управлінських рішень в оборонних закупівлях. Цінність дослідження. Уперше комплексно проаналізовано трансформацію політики публічних і оборонних закупівель України в умовах війни з урахуванням міжнародних стандартів; подано рекомендації для подальшого реформування в період поствоєнного відновлення. Тип статті. Теоретико-аналітична.