Особливості усвідомлення студентами сучасних проблем безпеки дорожнього руху

Мета роботи. Оцінити рівень усвідомлення студентами небезпечної поведінки пішоходів, їхнє ставлення до заходів підвищення безпеки дорожнього руху та суб’єктивне сприйняття безпечності різних способів пересування. Метод дослідження. Дослідження базувалося на кількісному методі онлайн-опитування (Google Forms). Участь взяли 410 студентів віком 16–23 років з України (місто Львів). Використано адаптований опитувальник ESRA 2, який включав соціодемографічні питання, оцінку власної поведінки пішоходів та сприйняття безпеки транспорту. Результати дослідження. Виявлено, що найпоширенішими видами ризикованої поведінки були користування телефоном, перехід дороги поза пішохідним переходом і прослуховування музики під час ходьби (95 %, 86 % і 75 % відповідно). Студенти суб’єктивно вважають найбезпечнішим способом пересування – приватний автомобіль, хоча статистично він є найнебезпечнішим видом транспорту. Підтримка заходів безпеки вища для фізичних засобів захисту (шоломи, світловідбивальний одяг), ніж для обмеження використання смартфонів. Стать і місце проживання достовірно впливають на поведінку пішоходів. Теоретична цінність дослідження. Результати підтверджують і розвивають наявні концепції впливу когнітивних та соціальних чинників на ризиковану поведінку пішоходів. Дослідження демонструє значущість цифрових відволікань як незалежного предиктора небезпечної поведінки. Практична цінність дослідження. Отримані дані можуть бути використані для розроблення освітніх програм у закладах вищої освіти, спрямованих на підвищення обізнаності студентів щодо реальних ризиків та ефективних заходів безпеки. Крім того, результати можуть слугувати основою для цільових соціальних кампаній і формування державної полі-тики щодо профілактики дорожньо-транспортних пригод. Цінність дослідження. Робота пропонує комплексний аналіз самодекларованої поведінки українських студентів-пішоходів у контексті сучасної цифрової культури, що до цього часу практично не досліджувалося. Зіставлення суб’єктивної оцінки безпеки транспорту з реальною статистикою дорожньо-транспортних пригод дозволяє виявити суттєві когнітивні викривлення у сприйнятті ризиків. Обмеження дослідження. Обмеженнями дослідження є географічна вибірка (Львів) і самодекларативний характер даних, що можуть супроводжуватися соціально бажаними відповідями. Перспективними напрямками подальших досліджень є експериментальні спостереження за реальною поведінкою пішоходів, а також розширення вибірки на інші регіони України та порівняння з іншими віковими групами.