Еволюція підходів до кадрового менеджменту в Збройних Силах України в умовах воєнного стану

Мета роботи: аналіз підходів до кадрової політики, які застосовуються у державному секторі країн світу і, зокрема, у Збройних Силах України, її напрямів, форм та методологічних засад. Метод дослідження: компаративний. Результати дослідження: виділено основні типи кадрової політики, серед них – державного рівня, активного спрямування, закрита і конкурентноорієнтована. Визначено, що поширена у довоєнний період (до 2014 року) концепція щодо більшої ефективності залучення цивільних спеціалістів для виконання завдань у Збройних Силах не виправдовує своїх очікувань у воєнний час. Це пов’язано зі специфікою завдань, що виконуються. Проаналізовані складові кадрової політики, визначено місце і роль освітнього компонента у стратегічних концепціях кадрового менеджменту. Одним з ключових завдань кадрового менеджменту, зокрема, в галузі логістичного забезпечення, на всіх рівнях є передусім питання формування професійних військових шляхом якісної підготовки військових спеціалістів, їхнього просування по кар’єрним сходам і максимально ефективного використання людського ресурсу для вирішення поставлених перед Збройними Силами завдань. Цінність дослідження: визначення стратегічних концепцій кадрового менеджменту в умовах воєнного стану дозволить досягти оптимального рівня ефективності у питаннях використання людського ресурсу для вирішення поставлених перед Збройними Силами завдань. Тип статті: теоретична.