Досвід НАТО та ЄС щодо формування національної стійкості у безпековій сфері

Мета роботи: вивчення досвіду НАТО та ЄС щодо формування національної стійкості у сфері безпеки й оборони з метою формування нової якості вітчизняного сектору безпеки і оборони. Метод дослідження: аналізу, теоретико-емпіричний метод, експертна оцінка. Результати дослідження: визначено спільні риси та розбіжності у підходах НАТО та ЄС до розуміння національної стійкості: в НАТО стійкість має відношення, передусім, до принципів військового співробітництва та стримування; в ЄС поняття стійкості використовувалося у контексті державного будівництва, належного врядування, прав людини та сталого розвитку. Теоретичні значення. визначено на системних засадах перелік та зміст специфічних особливостей забезпечення національної стійкості у сфері безпеки НАТО та ЄС, а також напрями зближення їх позицій на тлі безпрецедентних викликів, пов’язаних із війною в Україні. Практична цінність дослідження: Ідентифіковано необхідність імплементації позитивного досвіду та напрацювань НАТО і ЄС щодо посилення стійкості країн-членів організацій – у процеси реформування сектору безпеки і оборони України, зміцнення власної стійкості і наближення до стандартів євроатлантичної і загальноєвропейської спільноти. Цінність. це дослідження показує напрями зближення підходів НАТО та ЄС щодо формування національної стійкості у сфері безпеки й оборони, що можуть слугувати підставою для формування нової якості вітчизняного сектору безпеки і оборони в умовах  продовження військового супротиву України російському вторгненню. Обмеження досліджень: Це дослідження відкриває шляхи для майбутніх досліджень щодо визначення шляхів реформування сектору безпеки і оборони України, зміцнення власної стійкості і наближення до стандартів євроатлантичної і загальноєвропейської спільноти. Тип статті: теоретична.