ЗНАЧЕННЯ КЛАСИЧНОГО ТАНЦЮ У РОЗВИТКУ СУЧАСНОЇ ХОРЕОГРАФІЇ

У статті висвітлено теоретичні аспекти значення класичного танцю у розвитку сучасної хореографії. Узагальнення матеріалів наукового пошуку засвідчили, що серед основних характеристик класичного танцю, таких як досконалість, художність, закінченість форми, класичний танець передбачає досконалу систему навчання та тренування. Застосування історико-генетичного та ретроспективного аналізу дало змогу з’ясувати та висвітлити становлення та розвиток системи класичного танцю, а також ґенезу сучасної хореографії. Узагальнення матеріалів наукового пошуку засвідчили, що класичний танець орієнтований на розвиток фізичних даних танцівників-виконавців, на формування необхідних технічних навичок і дає змогу вдосконалити рухи, пластику, розтяжку танцівників. Порівняльно-зіставний аналіз, котрий забезпечив детальний розгляд проблеми, надав можливість з’ясувати, що на основі запозичень та трансформації деяких елементів, рухів класичного танцю виникла велика частина комбінацій сучасного танцю. Установлено, що для сучасного танцю притаманні рухи, які не зустрічаються у класичному, це пояснюється тісним взаємозв’язком сучасної хореографії зі спортивними напрямами. Вагомою ознакою сучасного танцю є зближення з реальною дійсністю. Для нього не досить вагомими є витягнуті ноги чи виворітність. Натомість широко застосовується у сучасному танці запозичений із класичного танцю рух – plie.