ФОРМОТВОРЧА РОЛЬ МІСТОБУДІВНИХ ТА ПРОСТОРОВИХ ЧИННИКІВ НА ОБ’ЄМНО-ПЛАНУВАЛЬНІ ВИРІШЕННЯ АДАПТИВНОЇ АРХІТЕКТУРИ ПРИ РЕВІТАЛІЗАЦІЇ БУДІВЕЛЬ ПОКИНУТИХ ПАМ’ЯТОК СПІЛЬНОЄВРОПЕЙСЬКОЇ СПАДЩИНИ

Стаття присвячена визначенню формоутворюючої ролі містобудівних та просторових чинників на об’ємно-планувальні вирішення адаптивної архітектури та застосування принципів та методів при ревіталізації будівель покинутих пам’яток спільноєвропейської спадщини. Автори, розглядаючи реальні сакральні будівлі, а це: синагоги у містах Жовкві та Бродах, показують залежність застосування тих чи інших методів та принципів адаптивної архітектури при ревіталізації цих будівель та пристосування їх просторового середовища до сучасних потреб від містобудівної ситуації та просторових умов. Мета. Адаптація будівель покинутих пам’яток до вимог часу при дотриманні принципів сталого розвитку та із застосуванням інновацій в проєктуванні та будівництві. Методологія. Дослідження здійснено на основі системного підходу: аналіз стану будівлі пам’ятки архітектури, її вплив на містобудівну ситуацію, розробка концептуального бачення будівлі з новим функціональним призначенням при застосуванні спеціальних методів ревіталізації. Результати. Основним завданням ревіталізації є відновлення втрачених функцій будівель, які мають історико-культурну цінність і підлягають збереженню, або надання їм нових функцій, якщо втрачені первісні. Будівлі, які втратили свою первісну функцію та своє значення в соціально-культурному просторі міста є покинутими та на даний час перебувають в занедбаному стані. Покинуті, напіврозвалені будівлі створюють дисонанс в міському пейзажі. Відновлення гармонії міського середовища можливе через ревіталізацію будівель покинутих пам’яток історичної спадщини. При виконанні проектів ревіталізації авторами досліджена формотворча роль містобудівних та просторових чинників на об’ємно-планувальні вирішення адаптивної архітектури, відповідно до цього підібрано найбільш прийнятні принципи та методи проектування. Архітектурно-просторові вирішення проектів ревіталізації будівель синагог у місті Жовкві та місті Броди Львівської області істотно відрізняються, так як об’єкти знаходяться в різних історично успадкованих містобудівних утвореннях та просторових умовах. Так, в проекті ревіталізації будівлі Жовківської синагоги, яка територіально та просторово обмежена містобудівними та структурними елементами міста, новостворений простір запроектований у вигляді вкрапленого в існуюче середовище мобільного простору, який має можливість трансформуватись у просторі та часі в залежності від потреб замовника, разом з тим залишаючи архітектурно-мистецьку автентичність пам’ятки сакральної архітектури. На відміну від синагоги у місті Жовкві Бродівська синагога домінує у відкритому просторі міської забудови, що дає змогу добудови та створення архітектурного ансамблю будівель громадського простору та торгово-відпочинкових, які гармонійно поєднають міський простір з навколишнім та внутрішнім середовищем новоствореного комплексу. Наукова новизна. Вперше запропоновано концептуальне бачення зміни функціонального призначення простору будівель синагог у містах Жовква і Броди відповідно до сучасних потреб. Практична значущість. Результати дослідження можуть бути використані при ревіталізації покинутих синагог на території України, пристосуванні їх будівель до нових умов при наданні їм нового функціонального призначення.