Національний музейний ландшафт України в контексті візуальної репрезентабельності

Обчислено візуальну репрезентабельність національного музейно-запо-відного ландшафту України як інтегральний показник за декількома критеріями (44 установи) в соціальних мережах Фейсбук та Інстаграм. Вияв-лено долученість 77–91% національних музейно-заповідних закладів до сучасних візуальних форм власної репрезентації. Натомість загальний рівень «візуальної привабливості» виявився значно нижчим: лише 30–45% національних музеїв і установ масово зацікавлюють власників соціальних акаунтів. Найбільше візуально репрезентабельним в обох мережах сумарно визначено «Мистецький Арсенал». Констатовано повне залучення музейного простору до здійснення культурної політики «лагідної українізації». Такий підхід найефективніше репрезентують «музеї під відкритим небом» (Хортиця, Кам’яна Могила, Пирогове та ін.). Зафіксовано певне протиріччя між зазначеним трендом і підвищеною візуальною привабливістю художньо-мистецьких установ без надмірних ідеологічних акцентів у діяльності, що можна  пояснити багаторівневістю української ідентичності. Ключові слова: візуальна культура, музеї і заповідники, репрезентації, українська культура.