Місто Полонне ранньомодерної доби: соціально-економічний та демографічний аспекти

Попри значні зрушення останніх часів у вивченні урбанізаційних процесів в українських землях, історія українських міст, зокрема й раннього Нового часу, з’ясована ще недостатньо. Тому регіональна проблематика й історична локалістика залишаються актуальними завданнями вітчизняної історіографії. Стаття присвячена висвітленню історії міста Полонного ранньомодерної доби на підставі Інвентаря поділу маєтків князя Олександра Острозького між його спадкоємцями 1620 р. З’ясовано, яким чином місто, відоме ще з давньоруської доби, увійшло до Великого князівства Литовського, а в подальшому до домену князів Острозьких. На основі інвентарного опису досліджено просторову організацію міста, його внутрішнє облаштування, систему та характер забудови. Виділено такі соціотопографічні елементи міста, як Замок, Передгород­дя, Старе Полонне, Нове Полонне, Лука і Загроддя. Проаналізовано соціально-демографічну ситуацію, зокрема обчислено осілі садиби, в їх межах домогосподарські структури та окремі родини, дана характеристика етнічного складу, конфесійної ситуації та міського само­управління на основі магдебурзького права. Щодо економічного життя встановлено наявність у місті щонайменше 196 ремісників і промисловців 46 спеціальностей, зазначено повинності містян та їх пов’язаність із сільським господарством. Доведено: на початок XVII ст. місто становило значний соціокультурний організм з добре розвинутою цеховою організацією ремісництва та системою міського самоуправління на основі магдебурзького права. Підкреслено роль власників міста, князів Острозьких, у розбудові ранньомодерного міста Полонного.