Волинська шляхта проти короля Зигмунта III у відстоюванні своїх прав

У статті порушується питання про необхідність перегляду деяких історіографічних стереотипів, а подеколи й міфів, що склалися внаслідок різних ідеологічних конструкцій. До таких належить і Люблінська унія 1569 р., яка має значну історіографічну традицію, однак її трактування дуже різниться у польському та українському висвітленні. Якщо в польському дискурсі переважала позитивна оцінка унії, то в українському (і дорадянському, і радянському) – негативна. Щоправда, останнім часом у польській та українській літературі з’являються нові підходи до інтерпретації Люблінської унії, які зменшують категоричність попередніх її оцінок. Це стосується, зокрема, нової інтерпретації щодо наданих українським землям королівських привілеїв, згідно з якими вони увійшли до Корони Польської. Наразі їх трактують як своєрідну угоду між владою і приєднаними землями або надання цим землям культурно-адміністративної автономії. В такому разі важливо з’ясувати, наскільки ці привілеї забезпечувалися в реальному тогочасному повсякденні, а також наскільки українська людність була готовою до виборювання наданих їй прав. На підставі віднайденого актового документального матеріалу автор розглядає позицію і стратегію волинської шляхти щодо порушення королем Зигмунтом III прав, наданих Волинському воєводству унійним привілеєм 1569 р. Аналіз документів засвідчує, що у відповідь на неправомірні королівські дії волинські зем’яни виступили з рішучим протестом і відмовилися підкоритися рішенням короля Зигмунта III, обґрунтовуючи свою позицію законодавчими приписами. Врешті активна позиція шляхетського загалу змусила короля відступити. Підсумовуючи, автор відзначає високий рівень правосвідомості волинської шляхти ранньомодерної доби, що виявляється не лише у доброму знанні чинного законодавства, а й у дієвій спроможності заради загальних суспільних інтересів згуртовуватися у боротьбі за свої права. Перемога волинської шляхти у протистоянні з королем свідчить про поширення в українських землях принципів шляхетської демократії.