Досвід непростого сусідства: епізоди з історії соціальної взаємодії українців та євреїв Волині першої половини ХVII ст.

Статтю присвячено проблемі відносин та соціальної взаємодії українських громад (передусім міщан і селян) з єврейським населенням Волинського воєводства першої половини XVII ст. Звернено увагу на актуальність об’єктивного аналізу цієї проблеми з огляду на хибні стереотипи про глибокі традиції українського антисемітизму та недостатню увагу вітчизняних науковців до вивчення досвіду соціальної взаємодії іудеїв і християн Волині литовсько-польської доби. Проаналізовано найважливіші дослідження й публікації, в яких започатковано розв’язання проблеми, підкреслено пріоритетні напрямки подальших студій, пов’язаних з цією тематикою. Порушено питання про специфіку конфліктів між християнами та іудеями Волині. При цьому наголошено, що конфліктних ситуацій, пов’язаних саме з національно-релігійними непорозуміннями, виявлено порівняно небагато. Водночас у низці випадків їхній аналіз дає можливість отримати  (як фонову інформацію) відомості про співпрацю представників християнських та іудейських громад. Проаналізовано чотири епізоди з історії українсько-єврейських взаємин, які засвідчували співпрацю представників цих громад у реаліях повсякдення Волині першої половини XVII ст. Зокрема, відзначено практику запрошень українських міщанок і селянок до єврейських родин годувальницями немовлят; при цьому наголошено, що згадана співпраця мала давню історію й практикувалася на Волині попри виразну заборону в ІІ Литовському статуті. Розглянуто також випадки реакції українських селян і міщан у кризових ситуаціях, коли їхніми зусиллями євреїв було врятовано від грабіжників та юрби, що мала намір вчинити самосуд. Дослідження дало можливість підтвердити уже заявлений у працях вітчизняних дослідників факт розмитості національно-релігійних кордонів між євреями й українцями в умовах повсякдення першої половини XVII ст. Це знаходило підтвердження не лише на прикладі комунікації євреїв зі шляхтою, але й на рівні інших станів, а саме міщан і селян. Підкреслено, що міф про системний антисемітизм українців не знаходить підтвердження в джерелах, тому дослідження реальних конфліктів українців і євреїв потребують нових підходів.