Маркування інтертекстуальності в художньому дискурсі ХХ століття

Статтю присвячено дослідженню маркування інтертекстуальних включень у художньому дискурсі з метою розкриття семантико-функційного потенціалу імпліцитних та експліцитних маркерів інтертекстуальності у творах американських та англійських письменників ХХ століття. Аналіз інтертекстуальності в художньому дискурсі допоміг виявити інтертекстуальні маркери та визначити засоби їх репрезентації, систематизувати інтертекстуальні включення та встановити їх дискурсивно-функційний потенціал. Матеріалом дослідження слугували романи "The Crying of Lot 49" Томаса Пінчона та "A History of the World in 10½ Chapters" Джуліана Барнса. Методологія дослідження передбачала використання методу уважного читання для аналізу структури романів, методу текстологічного аналізу творів дібраного матеріалу, методи лінгвостилістичного та інтертекстуального аналізу для  ідентифікації й опису різних видів інтертекстуальності та міжтекстових зв’язків, методу інтермедіального аналізу для встановлення семантичних зв’язків між інтертекстуальними елементами належних до суміжних видів мистецтв,  семантико-стилістичного методу для опису мовностилістичних ресурсів та  їх семантики, методу  деконструкції для ідентифікації непрямих інтертекстуальних зв'язків між текстами. Розроблено критерії для ідентифікації та типологізації інтертекстуальних маркерів: прямі та непрямі. Окреслено особливості семантики й функціонування інтертекстуальних маркерів у проаналізованому корпусі матеріалу. Результати дослідження полягають у розробленні авторської таксономії прямих і непрямих маркерів інтертекстуальності, що дозволить оцінити вплив рівня читацької компетенції на розуміння художніх текстів.