Внесок співробітників БДМУ у вивченні ендокринної патології в населення Чернівецької області у1975-2005 рр.

У статті проаналізовано внесок науковців ХДМІ та БДМА у вивчення ендокринної патології в період 1975-2004 рр. Актуальність дослідження зумовлена ​​наближенням 80-річчя заснування вищого медичного навчального закладу в Чернівецькій області та визначенням досягнень колективу вищої освіти в означеній галузі охорони здоров’я. Методика дослідження базується на вивченні архівних джерел, фотоматеріалів, друкованих наукових праць та інтерв’ю активних працівників того періоду. Наукова новизна дослідження полягає у введенні в науковий обіг кількох джерельних матеріалів із сучасних галузей історичної науки. Висновки. Слід зазначити, що захворювання на зоб не зникло з території Чернівецької області протягом 1975-2004 років. Незважаючи на активність науковців BDMA у сфері боротьби з ендокринними захворюваннями, вона все ще триває в цей хронологічно обмежений період. Причина – відсутність реальних дій і запобіжних заходів з боку держави та медичного управління щодо нього на фоні переможних повідомлень про його ліквідацію. Отже, уваги до цієї хвороби було менше, ніж потрібно. В принципі, попередньої системи профілактики ЗЗК не було. У кризовий період, який збігся зі зміною соціально-економічного ладу в суспільстві, погіршилися соціально-побутові умови життя. На екологічну ситуацію негативно вплинула Чорнобильська катастрофа 1986 р. Внаслідок зазначених причин структура ендокринної патології змінилася в бік раку щитовидної залози та цукрового діабету. Науковці-медики нашого навчального закладу не припиняли боротьбу з таким комплексом хвороб і за умови, що їхні дослідження, як і медична практика, переросли проблеми патогенезу захворювання та перейшли до дослідження процесу клінічної ендокринології та вивчення додаткових факторів виникнення захворювань (таких як радіація). Вони систематично намагалися допомогти системі охорони здоров’я області у профілактиці цього захворювання. Сфера інтересів науковців Академії вийшла за межі наших регіональних проблем. Вони неодноразово розглядали ендокринну патологію як у загальноукраїнському, так і в планетарному масштабах. Розлади, спричинені дефіцитом йоду, визнані групою глобальних соціальних хвороб. За даними ВООЗ, у 2003 році понад 2 мільярди людей (35 % населення світу), включаючи 284 мільйони дітей, страждали від наслідків дефіциту йоду через те, де вони живуть.