Оцінка актуальності та перспективності наукових трендів в галузі українознавства в 2025 році

Актуальність. Сучасний стан українознавства за інерцією, що залишилася з довоєнного часу, орієнтований на створення і розповсюдження знань про Україну та українство переважно серед громадян України. Водночас після Революції Гідності, анексії Криму, окупації Донбасу та особливо після повномасштабного вторгнення рф в Україну 24 лютого 2022 року геополітична ситуація значно змінилася. Героїчний опір українців набагато сильнішому супротивнику, утворення коаліції західних держав з допомоги Україні, прийняття країнами світу, насамперед Євросоюзу, декількох мільйонів українських біженців – все це сприяло підвищенню інтересу до України, про яку ще десять років тому мало хто знав. У цьому контексті актуалізується проблема переорієнтації українознавства з внутрішнього на зовнішнього споживача знань. Ця проблема вирішується, з одного боку, активізацією провідних зарубіжних наукових центрів Ukrainian Studies, а з другого – необхідністю переформатування українознавчих досліджень в самій Україні. Якщо раніше українознавство було формою саморефлексії національного буття України та українства і головним бенефіціаром виступала Українська держава, визначаючи, зокрема, гуманітарні пріоритети розвитку нації, то тепер галузь Ukrainian Studies цікава насамперед для зарубіжних аналітичних центрів, які прагнуть отримувати об’єктивну інформацію про Україну і за допомогою грантових механізмів перетворили українознавство в інструмент збору такої інформації. Метою статті є визначення перспективності основних наукових трендів світових центрів у галузі Ukrainian Studies. Висновки. Проведений в січні 2025 року моніторинг основних центрів Ukrainian Studies дає можливість зробити висновок про суттєве розширення тематики наукових досліджень в цій галузі. До війни основними науковими трендами вважалися «культура», «мова», «історія». Сьогодні актуальними і перспективними для розробки є міждисциплінарні дослідження, пов’язані з російсько-українською війною, внутрішньою та зовнішньою політикою України, ходом реформ, розвитком громадянського суспільства та самоврядування, захистом прав людини, порівняльним літературознавством, збереженням національної історико-культурної спадщини, станом українських мігрантів у Європі та інших країнах світу, викриттям імперських фальсифікацій української історії, культурною деокупацією тимчасово захоплених росією територій Півдня і Сходу України тощо. Передбачається, що саме в цих напрямках, тобто провідних світових трендів у галузі Ukrainian Studies, і буде рухатися науковий пошук НДІ українознавства КНУ імені Тараса Шевченка у найближчому майбутньому.