Методика пріоритезації та оцінювання впливу когнітивних загроз на ефективність системи стратегічних комунікацій Збройних Сил України

Актуальність дослідження зумовлена тим, що в умовах широкомасштабної агресії російської федерації проти України когнітивні загрози набули системного, комплексного та цілеспрямованого характеру, що безпосередньо впливає на ефективність функціонування системи стратегічних комунікацій Збройних Сил України. Посилення інформаційно-психологічного впливу противника, зростання ролі дезінформації, маніпулятивних наративів та когнітивних операцій вимагають розроблення науково обґрунтованих підходів до їх ідентифікації, оцінювання та пріоритизації. У зв’язку з цим особливої значущості набуває формування методичного апарату, який дозволяє комплексно оцінювати вплив когнітивних загроз на систему стратегічних комунікацій та забезпечувати ухвалення обґрунтованих управлінських рішень у сфері когнітивної безпеки. Отже, метою статті є розроблення методики пріоритизації та оцінювання впливу когнітивних загроз на ефективність системи стратегічних комунікацій Збройних Сил України, яка враховує багатокритеріальний характер таких загроз та специфіку їх реалізації в умовах сучасної війни. Основними результатами проведеного дослідження є розроблення комплексної методики, що складається з двох взаємопов’язаних часткових методик. Перша часткова методика базується на застосуванні методу аналізу ієрархій та передбачає попарне порівняння когнітивних загроз за визначеними критеріями (інтенсивність, масштаб, темп та стійкість впливу), що дозволяє здійснити їх обґрунтовану пріоритизацію. Друга часткова методика спрямована на оцінювання впливу пріоритетних загроз на ефективність системи стратегічних комунікацій і передбачає використання апарату теорії ймовірностей, адитивного та мультиплікативного згортання показників, а також елементів теорії ігор. У статті запропоновано структурно-логічну схему методики, яка складається з шести послідовних етапів із деталізацією процедурних блоків на кожному з них, що забезпечує її практичну реалізованість. Проведений практичний розрахунок для актуальних когнітивних загроз у період 2025–2026 років дозволив продемонструвати ефективність запропонованого підходу та його придатність до використання в умовах  російсько-української війни, що триває. Матеріали статті можуть бути корисними для органів військового управління, підрозділів стратегічних комунікацій, аналітичних і наукових установ сектору безпеки і оборони, а також для фахівців у сфері інформаційної та когнітивної безпеки. Запропонована методика може бути використана під час оцінювання загроз, планування заходів протидії та підвищення ефективності стратегічних комунікацій Збройних Сил України. Подальші дослідження за напрямом статті доцільно зосередити на вдосконаленні математичного апарату оцінювання когнітивних загроз, розширенні переліку критеріїв їх аналізу, інтеграції розробленої методики в систему підтримки ухвалення рішень органів військового управління, а також адаптації підходів до стандартів держав – членів НАТО з урахуванням досвіду ведення сучасних гібридних та когнітивних війн.