Обчислювальний експеримент з оптимізації вибору хмарних сервісів для підприємств

Розглянуто науково-практичну проблему вибору оптимальних конфігурацій хмарних сервісних платформ (ХСП) для великих підприємств України. Зростання ролі ХСП у забезпеченні бізнес-процесів підприємств обумовило потребу в ефективних методах їх оцінювання та відбору. В умовах озброєного протистояння з рф, дестабілізації економічного середовища, обмеженості ресурсів багатьох українських компаній та підприємств, зокрема великих, та зростання вимог до інформаційної безпеки першочергової уваги набуло питання вибору оптимального складу ХСП. При цьому потрібно врахувати наявність сукупності суперечливих критеріїв ХСП. Зокрема, вартості, продуктивності, надійності, масштабованості, безпеки, інтеграції та відповідності нормативним вимогам. Метою статті є розробка та експериментальна перевірка узагальненої моделі багатокритеріальної оптимізації вибору ХСП. Запропонована у статті модель поєднала нечітке оцінювання критеріїв ХСП з еволюційними алгоритмами пошуку Парето-оптимальних рішень. А для розв’язання задачі вибору ХСП застосовано нечіткі функції належності та еволюційні алгоритми NSGA-III й MOEA/D. Експериментальну перевірка здійснена у середовищах програмування Google Colaboratory та PyCharm. Для імітаційного експерименту під час апробації моделі залучено бібліотеки pymoo, pandas, numpy та matplotlib. В процесі імітаційного багатокритеріального відбору ХСП отримано стабільні множини Парето-оптимальних рішень. Під час експериментів зафіксовано зростання гіпероб’єму (Hypervolume). Також відмічена рівномірність розподілу рішень (Spacing) й підвищення різноманіття (Diversity) під час процедури вибору оптимального складу ХСП. Аналіз графіків паралельних координат показав покращення модельованих критеріїв ХСП. Результати дослідження підтвердили, що запропонована модель може бути використана як інструмент підтримки управлінських рішень під час планування та впровадження хмарних технологій у корпоративну інфраструктуру великих підприємств України. Її застосування посприяє підвищенню рівня стійкості, оптимізації витрат та зниженню ризиків в умовах воєнної та післявоєнної відбудови української економіки.