Довіра до вчених у вимірі міжнародних і національних опитувань

У статті викладено результати міжнародних і національних опитувань щодо рівня довіри суспільства до вчених. Новизна дослідження полягає у комплексному аналізі показників довіри до науковців в Україні в контексті регіональних відмінностей та впливу кризових явищ (пандемії та повномасштабної війни), а також у виявленні унікальних для українського суспільства чинників довіри / недовіри. Систематизовано різні підходи до вимірювання соціального капіталу науки та рівня довіри до неї в міжнародному й національному контекстах. Аналіз виконано з використанням компаративного підходу, який поєднує кількісний аналіз соціологічних даних із якісним осмисленням суспільного контексту. Джерелами аналізу стали результати міжнародних досліджень громадської думки Wellcome Global Monitor (2018), Many Labs «Довіра до науки та популізм, пов’язаний із наукою» (TISP), а також опитування Pew Research Center (2024). Аналіз Wellcome Global Monitor показав, що в Україні рівень довіри до вчених є подібним до середньосвітового. За результатами проєкту TISP виявлено, що респонденти з України підтримують комунікацію вчених із громадськістю та необхідність донесення наукових висновків до політиків. Проте значна частина опитаних висловлюється проти безпосереднього залучення вчених до політичного процесу. Це свідчить про те, що в українському суспільстві комунікація науковців сприймається позитивно, тоді як їхнє активне втручання в політику викликає застереження. Особливу увагу приділено моніторингу «Українське суспільство: моніторинг соціальних змін» Інституту соціології НАН України за період 2015–2019 рр. Виявлено помірний, але нестабільний рівень довіри до вчених до початку повномасштабної війни, а також значну частку респондентів із невизначеною позицією. Доведено, що до 2019 р. довіра до вчених в Україні була однією з найвищих серед усіх інститутів суспільства, випереджаючи ЗМІ, політиків та правоохоронні органи. Підкреслено, що висока довіра до науковців створює підґрунтя для їхньої ключової ролі у формуванні державної політики та подоланні суспільних викликів. Обґрунтовано необхідність проведення нових комплексних опитувань з урахуванням регіональних особливостей, впливу дезінформації та диференціації довіри до різних галузей науки в умовах війни та повоєнного відновлення.